|
|
Главная » Фанфики » Приключения
23:21 Арка Хаосу: Битва за Уеко Мундо. Частина 2. 3х3х3. |
Битва за Уеко Мундо.
Катейроні активував свій Ресурекшіон і тепер сяяв наче зірка на небі. Якусь мить він дозволив на себе дивитися, а потім зник з перед очей. Та це була раптова подія і через якусь соту, чи може навіть тисячну, долю секунди він з’явився біля Інуое і замахнувся на дівчину своїм мечем. Дана атака була настільки блискавичною, що навіть піксі дівчини не відразу встигли створити хоч якийсь захист.
- Сатен Косюн. – Катейроні вгатив в цей бар’єр і його атака відбилася потужний вибуховим потоком. Коли пил розвіявся то Інуое побачила що на броні аранкара навіть подряпини немає, не те що якоїсь серйозної рани. Наступної миті дівчина відчула як її хтось добряче вдарив по голові. Катейроні довго не перебував в тому положенні, в якому він опинився і використав ще одну техніку для того, щоб нанести удар – просторове переміщення.
- Здавайтесь, ми вас відпустимо, але потрібно буде піти з Уеко Мундо. – сказав Катейроні.
- Ти що, жартуєш – з посмішкою на обличчі перебив аранкара Дріскол Берсі. Та наступної миті він побачив Чада, який на великій швидкості гнався до квінсі. Ще через якусь мить, в Дріскола полетіла велетенська енергетична хвиля. Та здавалося квінсі це не заважало і він просто виставив вперед свою руку. Ще мить і атака дісталася до опонента, але не завдала тому жодної шкоди.
Ісіда тим часом використав Хіренкуаку і забрав Інуое від епіцентру битви. За відносно короткий проміжок часу вони опинилися на значній відстані і там Ісіда швидко привів дівчину до тями. Та тільки це сталося, як Інуое відразу ж зірвалася на ноги:
- Куросакі – кун, Садо – кун. Ісіда, як ти міг там залишити Чада, треба швидко повернутися назад. – Інуое рвалася до свого друга, але Ісіда стримав дівчину.
- І що ти зробиш? Вони вважають тебе головним ланцюгом нашої групи, як тільки ти з’явишся – вони ж відразу будуть тебе атакувати. Якщо хочеш допомогти, то краще дочекайся зручного моменту. Добре? – Ісіда не став чекати відповіді, а відразу ж погнався на поле бою.
В той час Чад один боровся проти 3 супротивників. Він раз за разом запускав в них енергетичні хвилі, але вороги були куди швидші за хлопця. Нарешті, після досить довгої перерви, прокинувся Дріскол і знову створив велетенського списа. Атака швидко наближалася до Чада, але він прикрився своєї рукою і якимось дивом відбив атаку, але тільки для того, щоб Катейроні наступної миті завдав удару по правих ребрах. На землю скрапувала кров, а аранкар закинув меча на плечі і дивився на пораненого супротивника.
- Ідіть звідси, як вам ще не зрозуміти, тобі і твоїм друзям не перемогти. – після цих слів аранкар помітив як Чад пильно подивився йому в очі.
- Як я розумію ти перебуваєш в цій групі не по своїй волі, чи не так? Чому ти не борешся, невже квінсі такі добрі? – запитував Чад.
- Та здохни! – Дріскол створив ще одного списа і кинув його на Чада. Ця атака мала бути смертельною, але ось Ісіда прийшов саме в останній момент і своїм Зеля Шнайдером відбив атаку. Ці мечі – стріли були досить хорошою зброєю, а до того всього, квінсі були добре навчені в галузі енергокінезу, так що Ісіді було без жодних проблем відбити атаку супротивника.
- Ти би трохи помовчав. Значить квінсі погані, ясно, на майбутнє запам’ятаю. – жартома сказав Ісіда. От тільки часу на розмови не було, Катейроні з’явився наче з під землі між друзями і опустив свого велетенського тесака. Гори піску розлетілися в різні боки, але все ж таки, аранкар не зміг задіти своїх ворогів.
- Чад, ти не проти якщо я залишу тебе проти 2 супротивників, а сам швиденько розберуся з тим квінсі в масці? – сказав Ісіда.
- Скільки я маю протриматися, якщо чесно проти того Дріскола немає що боротися, а от аранкар явно грається, якби він хотів перемогти, то вже б давно стер мене на порох. – та вибору не було і Ісіда вже за якусь долю секунди стояв перед своїм побратимом квінсі.
- Хочеш ще раз спробувати мене перестріляти? – запитав квінсі в масці.
- Саме так. – от тільки цього разу Ісіда запустив один з Зеля Шнайдерів. Звісно хлопець не влучив, але він помалу йшов до свого плану. Поки що супротивник нічого не здогадувався і тому використав Ліхт Реген. 1200 стріл полетіло на Ісіду, а дня нього це могло значити лиш одне, план опинився на межі краху.
- Ресонтенгай. – дана техніка була практично унікальна і нею могли користуватися тільки самі мудрі та найсильніші квінсі. Ісіда вирішив піти в ва-банк і витратити свою енергію на дві самі потужні атаки, ця броня була однією з них. Стріли супротивника вп’ялися в тіло Ісіди, але Ресонтенгай відразу ж заліковував рани, а через деякий час супротивнику стало страшно, він міг програти, але це було не головне, зараз перед ним стояв геній, а не просто квінсі.
Коли хлопець в масці прийшов до тями, навколо нього вже стояло 4 Зеля Шнайдера.
- Що ти хочеш зробити, ти в мене навіть не влучив! – пихато промовив квінсі в масці.
- Нічого страшного, цією стрілою точно попаду. – Ісіда дістав останнього зеля Шнайдера. Чесно кажучи ситуація була досить хитка. Якщо супротивник зараз захоче відбити атаку, то все, план провалився, але якщо він ухилиться від атаки, то все спрацює. Тепер Ісіда покладався лише на залізну логіку квінсі і відправив свою стрілу в політ.
Зеля Шнайдер швидко наближався до цілі, але супротивнику він здався досить повільним і тому квінсі в масці просто ухилився від атаки, рахуючи її коротким виявом етикету.
- Кінець. – сказав Ісіда коли останній Зеля Шнайдер опинився в землі.
- Що ти маєш на увазі? – промовив квінсі в масці, але наступної миті він все зрозумів, от тільки тікати не було вже куди. Ісіда з блискавичною швидкістю дістав з – за пазухи невеличку трубку і на один Зеля Шнайдер капнув рідини з цієї трубки. Несподівано всі мечі загорілися і супротивник опинився в потужному потоці ріацу.
- Ти програв тому, що забув про гідність квінсі і показав себе з гіршої сторони, хоча я здивований, ти зміг мене переконати в тому, що в тебе є хоч якесь уявлення честі. – а потім пролунав вибух.
В той час Чад боровся з Дрісколом. Квісні був твердим горішком, але й юнак не був слабаком. Зараз двоє вояків обмінювалися ударами, скоріше це нагадувало бокс, адже чомусь ніхто не використовував своїх технік. Чесно кажучи, ця битва забрала у двох куди більше сил ніж усі попередні операції.
- Може давай на хвилинку відпочинемо … - сказав Чад.
- Я з тобою згоден… але… - і Дріскол зібрався з силами та так вдарив супротивника, що здавалося той втратить свідомість, або помре. От тільки це мало зовсім інший ефект. Чад розлютився не на жарт і:
- La Muerte - Чад вгатив своєму супротивнику в живіт і завалив на землі. Удар виявився настільки сильним, що навіть утворився невеличкий кратер, а за Дрісколом з’явився череп. (Фішка цієї техніки).
- Ранок півмісяця. – Катейроні нарешті перестав бавитися і перейшов в атаку. Дана атака тривала настільки мало, що здавалося її взагалі не було, та через секунду на тілі Чада та Ісіди з’явилися дві велетенських рани і хлопці просто впали на землю.
- Чорт! – хотів був ще щось сказати Ісіда, але тільки сплюнув кров. Катейроні завдав такого удару, що будь який рух, ба навіть подих міг бути останнім.
- Я ж вас попереджав.
- Сотен Киссюн. – Інуое вибігла з своєї схованки і почала лікувати друзів. Зараз їй було все одно що з нею буде, дівчину затьмарила сцена того, як аранкар одним ударом кладе її друзів на землю. Дивно було тільки те, що Катейроні просто стояв і за цим усім спостерігав.
- Слухай, дівчинко, забери звідси своїх друзів. Я вже замучився вам повторяти, невже ваше життя нічого не варте! – скрикнув він.
- Ми не підемо звідси, адже тут наш друг і він бореться за весь Сейритей, так що, поки ми його не врятуємо, з Уеко Мундо нам не буде шляху назад. – слова дівчини були сміливі, сповнені вогню і Катейроні міг тільки позаздрити такому прагненню і бажанню досягнути мети.
- Я попереджав.. – аранкар зірвався з місця і заніс меча над головою, а наступної миті швидко опустив на Інуое. Перед очима в дівчина пролетів весь світ, а коли вона прийшла до тями, то побачила перед собою Сун – Сун, Апачі та Міла Розу. Всі ці три дівчини аранкари з фракції Халібель.
- Слухай, малий, я тут чуло ти шось на Халібель гнав, чи не так? – запитала Апачі.
- Та що ти на нього дивився, я сама чула своїми вухами! – промовив Міла Роза.
- Та завались, я розмовляю! – скрикнула на свою подругу Апачі.
- Ей, дівчата, ви надто багато сваритесь. – хотіла розрядити атмосферу Сун – Сун, але з того нічого не вийшло.
- Закрий свій поганий рот! – скрикнули на неї дві подруги.
- Це просто жах. – Катейроні був здивований, він дивився на трьох дівчат і не міг зрозуміти друзі вони чи вороги, хоча одне він знав точно, ці аранкари не слабкі.
- Вибачай красавчик, але твоя пісенька вже закінчилася. – перша в бій вступила Апачі, вона витягнула свого меча і атакувала фланг Катейроні. Той просто поставив меча поблизу своїх ребер і так прикрився від удару, наступної миті хлопець змінив траєкторію і хотів вдарити свого опонента так, щоб розрубати від ніг до голови, але втрутилася Сун – Сун. Вона з свого довгого балахона витягнула меча і ним відбила удар. Нарешті і Міла Роза пішла в атаку і поки супротивник розбирався з двома подругами, вона вирішила в будь що будь завдати тому шкоди.
Катейроні побачив що так справи не буде і підскочив в повітря аж на 4 метра.
- Сяючий Хрест – наступної миті він поставив меча в вертикальному положенні до землі і полетів на низ. Приземлившись меч засяяв і наступної миті від нього, в різні сторони, розійшовся потужний енергетичний потік який розкидав ворогів. Всі три дівчина аранкарки лежали на відстані близько 500м. одна від одної.
- Тепер розберемося з вами по одному. – сказав Катейроні і погнався до Сун – Сун, напевно вважав її найслабшою. Коли аранкар замахнувся мечем, то дівчина ще не могла відреагувати, вона повністю не прийшла в себе. Наступної миті, тіло Сун – Сун розлетілося в різні боки, але от далі стався цікавий поворот. Несподівано хвіст Сун – Сун збільшився в розмірах і став завбільшки як 3 поверховий дім, а потім з нього вилізла сама дівчина.
- Зрозуміло, ти наче та змія, можеш відновлюватися декілька разів та скидати кожу, хороша здібність. – промовив Катейроні.
- Авжеж, руки змії. – з під балахона Сун – Сун вилізло з десяток рук і вони оповила супротивника.
- Аюми Сэна. – знерухомивши супротивника сказала Сун – Сун. Її спеціальне Серо полетіло на Катейроні і за якусь мить пролунав вибух.
Несподівано з хмари пилу яка утворилася вилетів Катейроні. Він зник в повітрі, а потім з’явився біля своєї суперниці. Невідомо чим би це закінчилося якби не Кумі Сакума (Серо Апачі). Апачі запустила свою техніку в самий підходящий момент і заділа супротивника. Той покотився по землі, але атака не завдала Катейроні жодної шкоди.
- Ви троє надто сильні щоб з вами гратися. – промовив аранкар.
- Хто тобі сказав що троє? – несподівано хтось промовив ззаду, а коли Катейроні повернув голову, то побачив стрілу. Ісіда швидко прийшов до тями і вже був в повній бойовій готовності. Катейроні не встиг відреагувати і нарешті, за весь поєдинок, на його броні з’явилася досить глибока тріщина з якої стирчала стріла.
- Атака об’єднаних сил квінсі, аранкарів та людей – так би можливо звучала назва техніки, хоча все було без зайвих слів, але от всі кинулися на Катейроні. Шансу ухилитися в аранкара не було і тепер тільки диво могло його спасти. Ну як завжди чудо таки сталося, несподівано аранкар став нематеріальним і всі вороги просто пролетіли через нього.
«Що це було?!» - ця думка промайнула у всіх одразу.
- Ранок півмісяця. – абсолютно всі вороги впали на землю і повно бризок крові розлилося повсюди. Катейроні просто пошкутильгав собі до Інуое від супротивників які ледве могли рухатися.
- Невже ти хочеш дивитися на це щоразу? – запитав аранкар у дівчини коли підійшов до неї на відстань 2м. Інуое не могла повірити власним очам, їй було страшно бачити як друзів просто розривають на шматки.
- Навіщо ти це робиш? – запитала вона.
- Тому що я маю сплатити борг перед Юхабахом. – просто і спокійно відповів Катейроні.
- Це…ще… не все. – несподівано сказали тріо аранкар. – «Еон!».
← Ссылка на предыдущую главу
|
|
Фанфик Добавил: seryo |
Просмотров: 1174
| Рейтинг: 5.0/3 |
|
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
|