|
|
Главная » Фанфики » Приключения
13:12 Хроніки Проклятих. Епізод 6. Знищення Конохи. |
- Гроооах! – під цей звук Наруто відкрив очі. Він побачив що знаходиться у печері в якій бушував Десятихвостий.
Чудовисько замахнулося своєю лапою і одним потужним ударом знищило дах печери. Уламки з гуркотом полетіли на землю. Деякі з них падали прямо на Наруто і саме тому він швидко відскочів, і прокотився по землі декілька метрів. Потім Узумакі підвівся і уже готувався до нападу на велетенського супротивника, але раптом він побачив як Дзюбі націлився на нього своєю лапою. Це відбулося так швидко що Наруто не встиг відреагувати. По печері рознісся страшенний гуркіт. Та не встигла химера дістати Наруто, раптом він засвітився і зник з того місця на якому стояв. З’явившись біля Саске Узумакі побачив що знаходиться в невеличкій прозорій кулі.
«Якби не ця техніка я б точно уже помер.» - подумав про себе Наруто. «Дякую Кідомару!».
Принцеса незважаючи на потужний натиск на свою свідомість старалася відбиватися. Вона час від часу отримувала над тілом контроль, але це були тільки слабенькі спроби спротиву, Тобі щоразу «ламав» її захист і знову брав під своє керування.
«Наруто!...» - тільки й встигла подумки сказати хлопцеві Кідомару.
Коли стеля остаточно рухнула Десятихвостий несамовито заревів. Він повернув свою голову до Саске та Наруто і уже збирався напасти, аж раптом Тобі щось тихенько прошепотів і чудовисько зупинилося.
- Все вийшло краще ніж я очікував. Ви двоє дуже добре попрацювали. Я не був певен що самотужки впораюся з стражами Воріт. Звісно я не люблю таке казати, але я дякую вам! Молодці! – промовив Тобі.
- Як це тобі допоможе здійснити задум «Око Місяця»?! – раптом запитав Саске.
- Ахахаха! Ніяк. Просто за допомогою Кідомару і цього монстра можна легко знищити своїх ворогів. Десятихвостий якого ви бачити перед очима не зовсім справжній. Це довго пояснювати. До речі, Саске. Я обіцяв тобі винагороду і я тобі її дам. Якщо хочеш то приходь і подивишся на Дзюбі в дії. Ти хотів знищити Коноху і саме тому я покажу тобі її руїни. В Селищі Схованому в Листі ми й випробуємо Десятихвостого, а тепер бувайте. – спокійно сказав Тобі. Потім він використав техніку шарінгана і засмоктав себе, принцесу та Дзюбі в власне око.
- Ще побачимося. – наостанок сказав Тобі.
- Нам потрібно іти за ними, в Коноху! – крикнув Наруто.
- І що тоді? Ти думаєш що зможеш перемогти Тобі або Десятихвостого? Це абсурд! – сказав йому Саске.
- Ні, я не думаю, я знаю, ми точно зможемо! – відповів на питання Саске Наруто.
- Ахахахаха. – тільки й зміг розсміятися Учіха. «До речі, чому ти думаєш що я буду тобі допомагати? Я також хочу знищити Селище Сховане в Листі.» - додав Саске.
Тоді Наруто розсердився і схопив свого друга: «Ти повністю погруз у темряві та ненависті. І хоч ти завжди вперто ідеш до мети, але… Твій батько був у Поліції Конохи, він захищав порядок у селищі. Ітачі також боровся за Коноху, навіть перебуваючи в Акацукі він просив їх не наближатися до Селища Схованого в Листі. Джирайя, Цунаде, навіть Орочімару. Хоч останній і пробував знищити Селище та у нього були інші мотиви, Орочімару ж не знищував Коноху просто так, у нього були якісь плани та «убіждения». Врешті решт Селище Сховане в Листі було твоєю домівкою, ти там народився!…»
Саске слухав свого друга. Пізніше він почав думати над його словами і знаходити в них хоч якийсь сенс. Учіха згадав про свою розмову з Ітачі і враз спохмурнів іще більше.
- Врешті решт я прошу тебе про допомогу не як ворога чи перехожу людину, а як друга. Коли ми билися в Долині Завершення ти хотів мене вбити, хоч цього і не зробив. Ти хотів розірвати наші узи, але останні події говорять самі за себе. Саске, зв’язки неможливо розірвати. І хай там що…
Та не встиг Наруто договорити як Саске поліз у свою сумку на поясі. Узумакі подумав що він хоче витягнути звідти якусь зброю. Раптом Саске витягнув свого старого протектора. Трішки повагавшись Учіха одягнув його.
- Наші зв’язки можливо розірвати Наруто. Коноха всеодно буде знищена, але не согодні. Я піду з тобою для того, щоб подивитися на що ти здатен заради своїх друзів. Як же ж це прикро. Ми всі помрем там, захищаючи Коноху. – сказавши це Саске посміхнувся.
Наруто хотів щось додати але передумав. Узумакі був радий що його друг піде з ним. Хоч якийсь невеличкий прогрес. Раптово для Наруто Саске простягнув хлопцеві руку. Узмакі не дуже добре знав що робити в таких ситуаціях але також потис руку Саске.
- Ну що ж пішли! – сказав Наруто.
Хлопці уже були біля виходу аж раптом почули голос в голові.
«Ви маєте потенціал, рішучість, віру. Нехай ваш шлях освітять зорі. Бережіть себе. Ще я хочу вам дещо сказати, будь ласка постарайтеся зрозуміти:
Одна сльоза скотилась по щоці
Та невідомо в пекло чи до раю
Ми з вами завжди дивимось кудись
А того вічного, маленького не знаєм
«Всі чудеса на світі це мара»
Ті піраміди й вавилонські вежі
Людина може бути і дрібна
Але душею вищою за всі ті
Чудеса які були збудовані і є
Нетреба нам боятись розвиватись
І жити треба бачачи усе
Що є в пелюстці ще нікому непізнане
Не бійсь неправди, кривди і страждань
Умій прощати й будеш сам прощенний
За добрі помисли потрапиш ти у рай
А за погані житимеш у пеклі
Коли хтось буде збоку і брехати
І сквернословити і житиме в огиді
То можеш ти пройти і незвертать
«І руку можеш простягнути цій людині»
Життя іде а час летить вперед
А все ж таки душа ніколи не старіє
І неважливо тридцять, п’ятдесят
Маленьке те зернятко не зотліє
Бутони квітів, пелюстки троянд
І райдуга переливається у серці
І хочеться тепер уже спитать
Чи здатні бути ми у цім житті прощення?
Летить душа, маленький корабель
А що вона, прозріє чи заплаче?
Сльоза в безвихідь попаде тепер
Та й там вона розтопить все те, що краси небаче
І все хороше з’явиться на цьому світі
Куди тепер душа піде одна
Ми надамо їй право так ходити
І порозбуркує серця вона
Тепер сказати що я можу вам у цю погожу днину?
Це тільки те що ваша та душа
Повинна обернутися у крила
Підняти в небо і побачити цей світ
Ловити щастя в будь якій дрібничці
Коли в траві знайдеш ти ще нікому невідомий світ
То нести будеш ти його довіки
В своєму серці, у житті чи на яву
Відкрий себе й побач усе довкола
Знайди любов і обернися до життя
Адже усі склепіння виднокора
Людське «мистецтво» творить без кінця
Побачивши усе зумій дістати крила
Хай птах душі летить у далечінь
Ніяким путам стримати несила
Всі наші мрії, волю, щастя і……..»
Після цих слів Рікудо Санін розчинився в потоці і просто зник, ніби його й не було.
В Селищі Схованому в Листі.
На дворі була глупа ніч. Поволі до Конохи наближалося двоє невідомих. Зупинившись на невеличкому пагорбі вони побачили Селище Сховане в Листі в усій красі.
- Ну що ж, пора починати. – промовив Тобі.
Тієї миті на середину галявини вийшла Кідомару. Коли вона нарешті зупинилася то склала печаті. На землі утворилося велике коло і з’явилися химерні візерунки. Ще мить і чакра небувалої сили ринула на поверхню. Кідомару закричала але швидко себе опанувала. Навколо неї з’явився бар’єр який повністю ізолював дівчину від світу. Далі принцеса почала складати печаті: «Змія, Птах,Тигр, Кінь, Змія, Собака, Техніка призиву».
Посеред Конохи з’явилося велике коло для техніки. Через декілька секунд у повітря піднялася курява, а ще через декілька секунд хтось несамовито загарчав. Вся Коноха зірвалася на ноги. Цунаде швидко встала (вона заснула прямо на роботі) і повернулася до вікна.
[img]http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRUo0JL34HmCFSG-NQxEGEBm9X70BOJkrSJHmNwuLC8ZC6pTO8J[/img]
- Боже мій. Це неможливо! – скрикнула вона. «Шизуне, Сакура!»
Посеред Конохи стояла велетенська постать Десятихвостого. Чудовисько недовго думаючи почало збирати колосальну кількість чакри і створювати велику Бомбу Хвостатих. Ще мить і ця суміш промчала по Коносі знищуючи все на своєму шляху. Академія, житлові будинки та інші споруди лежали руїнами.
- Одна невеличка атака, а уже третини селища не існує. Чудово! Якби Кідомару наказала Дзюбі створити справжню Бомбу Хвостатих то від селища не залишилося навіть сліду.
Скоро в апартаменти Хокаге вбігли двоє наляканих дівчат.
- Шизуне, збери з тих шанобі що зараз в селищі дві групи: одну – для евакуації цивільних, жінок, дітей та старих, іншу для захисту селища. Нехай друга група постарається викинути цього монстра з селища. Сакура, створи медичні загони але хай ваш госпіталь буде не в лікарні Конохи. Ворог напевно буде знищувати всі важливі об’єкти містечка. Виконуйте! Я ж буду також захищати селище.
Цунаде вийшла з свого кабінету і подалася на дах. Там вона викликали Кацуї і попросила її прикріпитися до всіх мешканців Конохи.
В той час Десятихвостий замахнувся своєю лапою і знищив одним потужним ударом ще «шмат» селища. Але щось у химері було не так. Дзюбі рухався вкрай повільно і від однієї атаки до іншої робив доволі довгі перерви.
- Нажаль Кідомару не може повністю керувати Десятихвостим. Ну що ж це нічого. Дивитися як Дзюбі знищує селище доволі цікаво. – промовив Тобі.
У Коносі потрібні команди доволі швидко зібралися. Більшість старших ніндзя, з досвідом, та стажем ввійшли до команди захисту, інші, молодші, стали групою евакуації населення.
Шикамару, який очолював групу евакуації швидко віддав накази. Він сказав щоб його люди не вступали в бій з чудовиськом.
- Група захисту не є надто чисельною. Вони забезпечать нам підтримку і нададуть час для евакуації населення. Наш ворог найсильніша істота на землі, так що будь ласка не лізьте у бійку. – віддав останні розпорядження Шикамару.
Через хвилину до Десятихвостого уже наближалася група захисту.
- Старайтеся атакувати тільки комбінованими атаками! – прокричав хтось.
На Дзюбі полився град кунаїв та сюрікенів, різноманітні ніндзюцу. Здавалося що Десятихвостому на всі старання шанобі було все одно. Через декілька секунд Дзюбі своїм хвостом знищив першу лінію ворогів. Далі він замахнувся своєю лапою і утворив посеред Конохи велетенський кратер.
- Надіюсь ми прийшли вчасно! – раптом з пітьми сказав Шикаку.
Просто перед Десятихвостим з’явилися Шикаку, Іноічі та Чоузен. Десятихвостий помітивши їх замахнувся своєю лапою і знищив великий шмат землі, але так і не дістав своїх ворогів.
«Він якийсь доволі повільний, а також атакує після тривалої перерви, значить ним хтось керує, все що потрібно це знайти володаря техніки і знищити його».
- Химера не справжня. Можливо сила у Десятихвостого і справжня але ним хтось керує. Знайдіть цю людину і знищіть. – наказав Шикаку.
Він вигадав невеличкий план для того щоб викинути Дзюбі з селища і ось мить його виконання настала.
- Тіньовий захват. – Шикаку хотів знерухомити ворога хоч на мить. Іноічі в той же час переніс би свою свідомість в монстра і саме тоді Чрузен використав би техніку збільшення тіла і відкинув Дзюбі на декілька метрів назад. (насправді цього було достатньо).
Техніка Шикаку дістала ворога та раптом він зауважив що Десятихвостому на його техніку байдуже.
- Зупиніться! – крикнув він.
Та Іноічі уже переніс свою свідомість. Як тільки він завершив техніку відчув страшенний біль. Десятихвостий схопив свого ворога у невидимі клещі і спалював свідомість Іноічі.
Чоузен використав техніку збільшення тіла і замахнувся на Десятихвостого. Не встиг він дістати свого ворога як той схопив його руки своїми лапами. Через декілька секунд на тілі Чоузена почали з’являтися дві печаті. Раптом вони вибухнули і Чоузена розірвало на декілька шматків.
- Батько! – крикнув десь біля виходу з селища Чоуджі. Він хотів побігти до нього але його зупинили Шикамару та Іно.
Тієї ж миті Дзюбі зібрав чакру і випустив на своїх супротивників велику кулю з вогню. Всі хто знаходився біля чудовиська просто загинули. Від селища уже майже нічого не залишилося, багато його захисників, які входили в групу захисту загинули. Тепер Десятихвостий зібрав ще чакри і створив іншу Бомбу Хвостатих. Через декілька секунд монстер випустив її і тепер селище більше нагадувало давно забуті руїни.
- Я не вірю власним очам! Цього не може бути! – сказав Наруто. Він стояв на кам’яній голові Четвертого Хокаге.
- Це і справді неймовірно. Наруто, ти підеш за Кідомару, у тебе просто талант влазити по вуха в неприємності, але ти також єдиний хто може врятувати принцесу. – сказав йому Саске. «Я поки що займуся цим монстром». – Учіха криво посміхнувся. Він говорив гордо та десь в глибині душі знав – нападе, все, кінець.
Тоді Наруто зірвався з місця. Він створив багато тіньових клонів щоб стримати Десятихвостого і спокійно пройти. Клони швидко налетіли на Дзюбі але той зібрав у своєму тілі чакру і просто розірвав все чорним вогнем. Узумакі відлетів на декілька метрів назад. Тоді Десятихвостий замахнувся своїм хвостом на юнака і зніс всі ще вцілілі будинки. Коли ворог уже майже наніс удар з’явився Ірука і швидко забрав Наруто з того місця де він стояв.
- Вчителю Ірука! – скрикнув Наруто.
- Зараз не час. – сказав він. «Я виграю тобі трохи часу. За мене не хвилюйся.» - додав він.
- Ні! – знову скрикнув Наруто.
- Ось такий мій шлях ніндзя, така моя воля вогню. – спокійно відповів Ірука.
Дзюбі побачивши їх замахнувся своєю лапою. Та перш ніж він встиг щось зробити Ірука дістав декілька димових бомб і з їхньою допомогою створив прикриття для відступу.
Врешті решт Наруто зміг прошмигнути біля чудовиська. «Бережіть себе Ірука-сенсей.».
Ірука знав що для нього це кінець. Він знав що його атаки нічого не зможуть зробити. Та він витягнув декілька кунаїв і запустив їх у Дзюбі. Зброя не завдала супротивнику жодної шкоди. Десятихвостий повернув свою голову до Іруки і приготувався до нападу.
- Мокутон, дерев’яна в’язниця. – і Ямато створив велику клітку в середині якою опинився Десятихвостий. «Ти ж не думав що я всі ці квіточки тобі залишу» - жартома сказав Ямато.
- Що вони там собі роблять. Кідомару, час уже закінчувати. Мені уже набридло. – десь далеко на пагорбі сказав дівчині Тобі.
Саме тоді Дзюбі розніс свою невеличку дерев’яну клітку і замахнувся своєю лапою ще раз на двох шинобі. Це сталося настільки швидко що Ірука та Ямато нічого не встигли зрозуміти. Великий вибух пролунав у Коносі.
Весь скривавлений та обгорілий, за декілька десятків метрів від вибуху лежав Ямато. «Ірука, що ти робив, нащо!?» - подумки хотів вилаятись Ямато. В останню мить Ірука використав якийсь сувій, який відкинув Ямато від епіцентру вибуху.
Через декілька хвилин Саске активував мангьоку шарінган. Він швидко глянув на Десятихвостого і використав Аматерасу. Дзюбі запалав темним вогнем та здавалося що техніка Учіха не завдає чудовиську жодної шкоди. Раптом Десятихвостий поглинув все полум’я всередину себе. Потім він повернувся до Саске. Своєю лапою химера одним ударом знищив всі голови Хокаге. На щастя Учіха швидко зреагував і опинився далеко від Дзюбі.
Раптом Десятихвостий звернув увагу на Цунаде яка сиділа на даху великого будинку. Дзюбі замахнувся і потужним ударом вдарив по будівлі. У Цунаде все життя пролетіло перед очима. Всі спогади увірвалися до її голови. Коли вона відкрила очі то здивувалася: «Я ще жива?». Раптом вона побачила над собою велику лапу Десятихвостого. І ось вона побачила людину яка якимось чудом змогла відбити таку потужну атаку. Сусано Саске було вщент знищене. Учіха використав його для того щоб відбити атаку ворога. Незрозуміло якими зусиллями волі давалося Саске стримувати натиск звіра. Його техніки уже майже не було, а будівля на якій знаходилася Цунаде тепер лежала руїнами.
- К-х, к-х, к-х. З вами все в порядку? – спитав Саске.
Це запитання збило Цунаде з пантелику. Вона подумала що все їй сниться. «Що ти робиш!?» - запитала вона.
- До речі дуже хороше питання. – раптом сказав Тобі який поволі з’являвся перед Саске та Хокаге.
- Що ти робиш Саске? Ходімо звідси. Я навіть не знаю як тобі вдалося зупинити таку атаку Десятихвостого. Хоча. Це доводить що ти вправний боєць і маєш колосальну силу. Ти хотів знищити Коноху. Ось, я виконав свою обіцянку. – сказав Тобі.
- Я мусив зробити все це сам! – скрикнув йому у відповідь Саске. Раптом він відчув як якась невідома сила в ньому поволі прокидається. Все тіло Саске наповнилося енергією. «Я обіцяла і виконаю свою обіцянку!» - пролунало в Учіхи у голові.
Саске закрив очі, а коли відкрив то Тобі побачив два рінегана.
[img]http://i782.photobucket.com/albums/yy102/neosasther93/naruto%20shippuden/gdfghdfy-2.jpg[/img]
Це його просто вразило. «Як це розуміти?» - подумав він.
З тієї руки яку стримував Саске вилетіла велика вогняна куля. А після цього Десятихвостий зібрав неймовірну кількість чакри і використав Бомбу Хвостатих надзвичайно руйнівної сили. Селище Сховане в Листі було повністю зруйноване.
Коли пил розвіявся Дзюбі побачив що Саске та Цунаде на тому місці уже не було. Якимось чином Учіха зумів врятувати і себе, і Хокаге.
- Давай Наруто. – промовив Саске. «Ми уже більше не зможемо його втримати».
Наруто побачив перед собою коло в якому знаходилася Кідомару. Він уже готовий був стрибнути до нього, як раптом хтось добряче зарядив хлопцеві по спині. Наруто побачив над собою Тобі з Гунбаєм у руці.
- Не стій у мене на шляху. – сказав йому Наруто.
- Я не хочу тебе вбивати. Мені потрібен Кюбі для завершення плану «Око Місяця». – спокійно відповів хлопцеві Тобі.
Після цього Тобі ще раз замахнувся своєю зброєю. Наруто не став чекати поки той у нього влучить. Хлопець дістав з торбинки на поясі кунай і вибуховий сувій. Кунаєм він відбив атаку Гунбая, а сувоєм підірвав самого себе, для того щоб відлетіти від Тобі.
- Як це нерозумно. – сказав член Акацукі.
- Кідомару, ти чуєш мене? Зупини це божевілля. Ти повинна! Будь ласка. – почав говорити Наруто.
- Зараз вона тебе не чує. – і Тобі швидко опинився коло Наруто. Він активував шарінган і хлопця засмоктало. Та раптом Наруто з’явився біля Тобі з расенганом у руці. Ця атако пройшла крізь супротивника. Ставши матеріальним Тобі завдав ще одного удару своєю зброєю Нарутові просто по ребрах. Ця атака була доволі сильною, тому хлопець відлетів до найблищого дерева і врізався у нього.
- Так коли ти підняв куряву своїм вибухом то створив клона. Розумно. – зауважив Тобі. «Чому ти борешся?» - раптом запитав він.
- Для того щоб врятувати своїх друзів. Ти думаєш що так просто знищиш селище?
- Я вже його зруйнував. – знову сказав Тобі.
- Ні! Поки є люди які несуть свою Волю Вогню, поки є люди які борються і захищають інших та свій шлях ніндзя. Поки вони живуть - буде жити і Коноха! – крикнув Наруто. Потім він кинув димову шашку. Коли дим розвіявся Тобі побачив як до нього летить Расен-сюрікен. Член Акацукі став нематеріальним і техніка Узумакі пройшла крізь нього. Раптом Тобі побачив ще одного Наруто з Расенганом який був просто біля нього.
«Ось ти й попався. Хотів відволікти мене першою технікою щоб ось зараз контратакувати». – у руці Тобі з’явився вогник і він схопив Наруто за горло.
- Зараз ти трошки охолонеш. – сказав член Акацкі.
- Навіть не мрій. – і Расен-сюрікен позаду Тобі перетворився на Наруто з Расенганом. Тоді Узумакі зарядив своєю технікою по супротивнику. Тобі не встиг цілком ухилитися. Наруто влучив по його правому плечу.
- Молодець. Хахаха. А ти не такий уже й простий суперник. – сказав Тобі. Потім він підскочів у повітря і використав Вогняну Кулю. Всі Наруто потрапили під дію техніки, та раптом всі вони просто зникли.
«Знову клони» - подумав Тобі.
Саме в цей момент Наруто на великій швидкості влетів до Кідомару. Тільки він це зробив, як відчув страшенний біль і надміру високу концентрацію чакри в повітрі. Але це хлопця не зупинило. Чакра почала нищити Наруто, на його тілі утворювалися рани та синці, але хлопець не здавався. Нарешті він дістався до Кідомару і обійняв її. «Якщо у тебе не має друзів, то хай я буду першим. Зупини цього монстра. Будь ласка. Ти можеш з ним боротися. Просто стань собою.» - подумки проказав Наруто. Він уже майже втратив свідомість, аж раптом очі Кідомару перестали хаотично бігати і сяяти.
Десятихвостий якраз тоді зібрав неймовірну чакру. Створений Шар Біджу був настільки великий що навіть затулив собою «небо». Та тільки Дзюбі хотів його використати як раптом зупинився. Ще мить і чудовисько просто зникло наче його і не було.
- Наруто… - майже пошепки промовила принцеса.
- Ти, як ти посмів знищити моє генджицу. Хоча тепер у мене є не тільки Десятихвостий, а ще й Дев’ятихвостий. – сказав Тобі.
- Зачекай. Нехай сьогодні вони підуть. Твій план «Око Місяця» може обійтися і без Кідомару. Тобі, ти знищив Коноху, досить. – раптом сказав Саске.
- Навіщо ти мені це говориш? – запитав у нього Тобі.
- Наруто я відпускаю тебе в ім’я нашої дружби, але більше не ставай у мене на шляху, я розірвав наші узи. Все, прощай. – Наруто побачив на обличчі Саске якийсь смуток, чи печаль. Після цього Учіха вдарив Наруто тупим кінцем катани по голові і той втратив свідомість.
- Ходімо Тобі. Хай ще поки поживуть. Ти ж дасиш їм такий шанс? – запитав Саске.
- Ну добре. Але все це на твоїй совісті. І якщо зараз ти даєш Наруто шанс на життя то будь готовий завтра прийти по його голову. – і Тобі зник.
Саске поволі запхав свою катану в піхву і помалу пішов кудись у далечінь.
← Ссылка на предыдущую главу
|
|
Фанфик Добавил: seryo |
Просмотров: 3071
| Рейтинг: 5.0/2 |
|
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
|