|
|
Главная » Фанфики » Приключения
16:05 Чорні сльози та кров. Частина 1. Воскресіння Раздора. |
Місяць був у повні. На небі зовсім не було хмар тому він міг яскраво сяяти і освітлювати все довкола. Природа спала спокійним сном і тільки коли не коли можна було почути як вітерець ніжно переносив листя з місця на місце. Усе здавалося таким спокійним та ідеальним, та все ж були і ті, хто порушував вічний спокій. На невеличкому пагорбі стояли дві чорні тіні. Вони спостерігали за дорогою яка була від пагорба за декілька сотень метрів.
- Ти даремно переймаєшся. Усе буде гаразд. Я знаю що останнім часом тобі сняться жахіття, але це не привід говорити про Війну, Смерть та інших вершників з темряви. – промовив теплий та привітний жіночій голос.
- Ти помиляєшся. Скажи будь ласка я колись говорив неправду? – відповів дівчина хлопець.
- Ніколи, але тоді твої видіння були зовсім іншими. Ти сам говорив що вони тобі снилися, а тоді, раніше, ти поринав у них з головою і твоя свідомість на деякий час відокремлювалася від тіла. – не вгавала дівчина.
- Ти ж знаєш чого я тут? – раптом запитав юнак.
- Так, тому що ти дав слово Наруто.
- Цей хлопець допоміг мені колись і тепер я зобов’язаний завжди йому допомагати. Нехай мої видіння і будуть неправдиві, але ж є таке прислів’я : «Довіряй але перевіряй». Якщо все буде гаразд то ми просто повернемося додому і забудемо про всі мої побоювання. – спокійно відповів хлопець. Раптом він побачив на горизонті вогник і показав туди рукою. «Дивись!».
Дівчина яка стояла біля нього поглянула в той бік але помітивши тільки невеличкий спалах і захихотіла.
- Ну не потрібно бути таких напруженим і шарахатися просто так, це всього лише вогник. – відповіла вона.
- Ні. – і хлопець почав швидко спускатися з пагорба ближче до дороги. Точніше кажучи він просто хотів змінити свою «точку» для того, щоб було краще все видно.
- Гінтекто, стій – хотіла спинити юнака дівчина, але той зник у хащах. Недовго думаючи вона також побігла за Гінтекто і коли врешті його наздогнала то змогла лише промовити: «Боже мій».
На вузенькій гірській дорозі просувалася ціла процесія. Більшість вояків була озброєною і готовою до бою. Десь посередині процесії Гінтекто побачив невеличкі ніші на яких несли якогось чоловічка. Він був у масці та легко одягнений. В одній руці незнайомець тримав довгу чорну косу яка розсікала повітря і створювала якийсь не дуже приємний звук. Від зброї по руці і аж до плеча незнайомця висіла якась світла, золота цеп, яка була вживлена в тіло цього чудернацького чоловічка.
- А я що казав тобі Асамі. Подивися за допомогою свого ока Влади хто у них в армії і по можливості все розвідай. – попросив у дівчина Гінтекто.
Асамі швидко склала відповідні печаті і перед неї з’явилося невеличке вогняне коло в середині якого раптом спалахнуло світло. Через декілька секунд дівчина повністю активувала техніку і зробила око невидимим, а потім направила його до ворожого війська. Через декілька хвилин стеження Гінтекто помітив що Асамі побіліла.
- Що там? – запитав юнак.
- Це, це, це… Це просто неможливо. У їхньому війську близько сотні Учіх. У решти вояків просто нереально потужна чакра. Вони всі демони. Я ще ніколи не бачила такої чорної енергії. – відповіла дівчина.
- Скажи більше! Куди вони прямують! – хотів якомога більше дізнатися Гінтекто.
Раптом процесія вояків зупинилася. Хлопець на ношах роздивився усе довкола і через декілька секунд до нього підійшов якийсь Учіха.
- Великий Орочі, тут хтось є і він за нами стежить. – промовив він. Раптом хлопець на ношах змахнув у повітрі косою і в те місце де перебували Гінтекто та Асамі полетіла потужна червона хвиля.
- Убити їх! – промовив Орочі.
- Давайте я з ними розберуся. - промовив до Орочі якийсь шинобі з зміями в плечах.
- Нам не бажано відволікатися, так що давай Алігєрі. – спокійно відповів хлопець на нішах.
Алігєрі щось тихо промовив собі під ніс і його очі потемніли. Тепер він міг бачити на десятки кілометрів (його техніка була чимось схожа на бякуган). Цей чоловік вдихнув носом повітря і рвонув наче рись до ворогів.
- Прокляття, Асамі вони нас помітили. – Гінтекто схопив дівчину за руку і взявши її на руки побіг подалі від дороги.
- Вони ідуть в Коноху. – промовила дівчина до юнака. Та здається Гінтекто цього не чув, адже він гнався так що за ним тільки п’яти світилися.
- Як в тій армії можуть бути Учіха. Їх усіх колись вирізав Ітачі, але це не така біда як той хлопець у масці. Щось мені він не подобається. – по дорозі промовив Гінтекто. Через декілька хвилин юнак зупинився посеред лісу.
- Нам потрібно повідомити про все Селище Сховане в Листі. Чорні ворота. Імітація химери. – промовив Гінтекто . Через декілька секунд з його руки вилетів чорний ворон який швидко помчався в бік Конохи. «Достав це послання будь якою ціною» - в слід йому промовив юнак.
- А я думав що хоч повеселитися зможу. Здається що тут самі тільки слабаки. – раптом хтось промовив. На невеличку галявину з-за дерева вийшов Алігєрі.
- Чого тобі. – промовив до нього Гінтекто.
- Ахахаха. Ви мене не цікавите. У вас чакра на середньому рівні, а це для моїх змій погана закуска. Я б просто пішов собі шукати когось кращого але вирішив догодити Орочі. Він той ще типчик і просто так би не відпустив своїх жертв. – спокійно з усмішкою на обличчі відповів Алігєрі. Раптом він підняв руку і з під його балахона на Гінтекто та Асамі полетів довгий чорний стержень.
- Око Влади. Вогонь Дара. – сказала Асамі і перед нею з’явилася чорна сфера яка поглинула ворожу техніку. Як тільки дівчина приготувалася до атаки то побачила що Алігєрі уже був біля неї і витягнув з-за пазухи якийсь незрозумілий пристрій. Але його зупинив Гінтекто в якого з руки виліз стержень і юнак влучив ним по супротивнику. Раптом той розчинився у повітрі, а потім невідомо як, з’явився над Гінтекто з чорною сферою в руці.
- Помри! – скрикнув він. Чорна куля на великій швидкості врізалася в Гінтекто і навколо піднялося багато пилу. Коли він розвіявся то Алігєрі побачив чорний купол якого створив його супротивник і тим самим зміг ухилитися від атаки.
- Секретне джицу Розрив Матерії. – тільки Гінтекто це промовив як усе поле бою опинилося в темній кулі, а потім пролунав вибух такою сили, що його вибухова хвиля рознеслася в різні сторони на десятки кілометрів. Юнак перед тим як повністю задіяти техніку захистив Асамі спеціальним бар’єром. Через декілька хвилин Гінтекто побачив вщент зруйноване поле бою. Він витратив багато чакри на цю бомбу яка була його одним з найшвидших методів знищення супротивників, адже від неї неможливо було ухилитися. Раптом Гінтекто підкосило і він впав додолу.
За декілька десятків метрів було обгоріле тіло ворога якого чомусь не розірвало від вибуху. Раптом він розсміявся і поволі підвівся на ноги.
- Ахахаха. А я тебе все ж недооцінив хлопчак. Просто прекрасна в тебе чакра. Тепер я не хочу тебе вбивати, радій, ти станеш обідом для моїх змій. – промовив Алігєрі.
- Як? – запитав Гінтекто.
- Мої змії здатні поглинати чакру. Я створив з їх чорної енергії для себе спеціальний покрив який зменшив сумарний урон до мінімуму. – відповів Алігєрі. Раптом він помітив як до нього наближалася невелика вогняна куля. Це Асамі використала елемент вогню. Алігєрі просто виставив в перед руку і одна з його змій поглинула техніку дівчини.
- Діабло дайл шнайдер. – промовив Алігєрі і його вороги раптом схлинули кровю. У їхніх тілах з’явилися численні рани з яких потоком полилася кров. Тепер хлопець зі зміями неквапом підійшов до Гінтекто і підняв його однією рукою. Раптом одна змія вчепилася юнакові за голову і відкусила її. На всі сторони потоком вирвалася кров.
- Що? – промовив Алігєрі. «Де твоя чакра?». Несподівано він повернувся назад і помітив як Гінтекто склав печаті, а той що був з відкушеною головою просто перетворився на чорне місиво.
- Резонанс! – прокричав хлопець і навколо Алігєрі з’явилося невеличке коло з якого на поверхню потоком полилася неймовірної сили енергія. Гінтекто розумів що у супротивника велика перевага, адже його змії могли пожирати всі техніки, та все ж юнак надіявся що у нього чакри куди більше чим у супротивника. Резонанс був технікою для «подавлення» усіх можливостей і функцій організму. Та насправді Гінтекто хотів звалити свого супротивника з ніг і спокійно, без жодних проблем відступити.
- Ааааа – скрикнув Алігєрі. Він відчув як сили почали поволі покидати його тіло. «Ах ти ж!» - подумки вилаявся хлопець зі зміями. Тепер він зібрав у своїй долоні чакру і випустив у супротивника довгий стержень який наскрізь пробив Гінтекто. Той відчув потужний удар і Резонанс між супротивниками зник. «Він мав втратити свідомість від моєї техніки. Чорт». – подумав коли падав Гінтекто.
Алігєрі декілька секунд віддихувався, а потім випростався і рушив до супротивника. Він уже майже дійшов до нього як на дорозі встала Асамі.
- Я тобі більше не дозволю навіть пальцем зачепити мого друга. І я буду захищати його навіть ціною власного життя! – промовила дівчина.
- Це твоє рішення. – промовивши це Алігєрі прикликав своїх змій і раптом одна з ним плюнула на дівчину отрутою, а друга підпалила її. Все це було схоже тепер на якийсь вогнепальний автомат з безкінечним запасом набоїв. Дівчина не розгубилася, вона знову використала техніку Ока Влади, але тепер створила великий портал перед собою а Гінтекто. Перший залп Алігєрі не вдався, але хлопець зі зміями не розгубився. Раптом він перетворився в тінь і з надзвичайною швидкістю опинився біля своєї цілі. Для того щоб підібрати Гінтекто він повинен був стати знову матеріальним і цим моментом скористалася Асамі. Вона створила щось схоже на між просторовий тунель і швидко перемістилася з другом подалі від супротивника.
- Денд Рейс. – коли з’явилася дівчина промовив Алігєрі. З дивного предмета який він використовував на початку бою вилетіло невеличке ядро яке в повітрі збільшилося в розмірах.
Раптом в Асамі на шиї загорівся талісман і вона, разом з Гінтекто, опинилася в незрозумілій електричній сфері. Коли снаряд Алігєрі врізався в цю стіну, то розірвався створивши потужний вибух, але через декілька секунд хлопець зі зміями побачив що його атака не завдала супротивниці жодної шкоди.
- Я тебе знищу тут і зараз. – дівчині було зараз дуже важко. Вона насправді не могла змусити себе вбити людину якою б та не була. Єдине що змушувало її використати свою заборонену техніку Камігакуре (техніка давним-давно забутого клану шинобі) було те, що вона хотіла в що б це не коштувала врятувати друга, якою і так було нелегко, адже на нього було покладено великі надії та сподівання всіх Каге п’яти великих країн.
- Камігакуре. – дівчина опинилася в великій синій сфері у якій почали спалахувати блискавки. Ще мить і ця техніка зменшилася до розмірів Расенгана і тільки це сталося Асамі зірвалася з місця і побігла до супротивника. Ще мить і вона була біля хлопця зі зміями. Раптом той зник, а потім опинився позаду Асамі. Дівчина довго не барилася і розвернулася до нього для здійснення своєї атаки та раптом відчула гострий біль. Алігєрі перетворив одну свою руку на великий тесак і ним рубонув дівчину. Завдана рана починалася від лівого плеча дівчини і була дуже великою та глибокою. Одним ударом хлопець зі зміями розрізав декілька ребер і розітнув багато м’язів, в тому числі деякі з тих, які відповідали за рухи кінцівок.
- Тобі кінець! – скрикнув Алігєрі і описав зброєю коло над головою, а потім замахнувся для фінального удару. Раптом меч завис у повітрі і коли Алігєрі повернув голову то побачив Гінтекто в чорному покрові. Ще мить і він ударив хлопця зі зміями в бік і той відлетів на декілька десятків метрів від дівчини.
Потім юнак присів біля Асамі і провів по її рані рукою. Алігєрі просто не міг повірити своїм очам, завдана ним рана загоїлася від одного легенького доторку. «Техніка духовного контролю». – останні печаті були складені і хлопець зі зміями побачив як життєва енергія Гінтекто поволі почала перетікати в його подругу.
- Тепер ти помреш від того, що втратиш свою душу. Як це мило з твого боку пожертвувати собою заради людини якій все одно не жити в будь якому разі. Ахахаха. – засміявся Алігєрі.
- Такому вбивця як ти мене ніколи не зрозуміти. – після вилікування своєї подруги відповів Гінтекто. Раптом він впав на землю і перестав дихати.
- Ось і кінець. А ви хоробро змагалися. Сікуено Нігору. – чорна куля утворилася над головою Алігєрі. Ще мить і він випустив її просто в своїх супротивників. Чорне полум’я загорілося на галявині і густий дим піднявся в повітря. Через декілька секунд пролунав вибух і хлопець зі зміями поволі почав іти з поля бою.
- Куди це ти! Хіба хтось дозволяв тобі покидати поле бою! Я помщуся тобі за те, що ти завдав Асамі болю! - закричав Гінтекто. З його тіла вирвалася демонічна чакра від якої стало важко дихати. Через декілька секунд Алігєрі побачив як супротивника окутала просто страхітлива чакра і почали з’являтися хвости.
- Хто ти взагалі такий? – весь поєдинок Алігєрі тримався егоїстично, але в його тілі залишилося не так і багато чакри, а така зміна подій змусила його занервувати.
- Я людина яку Каге п’яти країн прирекли на вічні муки і страждання, я дженчурікі Десятихвостого! – від почутого хлопець зі зміями зблід і побілів. Він спостерігав за тим як у Гінтекто з’являлися хвіст за хвостом, аж поки їх не стало десять.
Тепер перед Алігєрі стояв уже не просто маленький шинобі, а невеличке, страхітливе, нереально сильне чудовисько.
Мініатюрний Дзюбі заревів і зібравши велику кількість чакри створив велетенський Шар Біджу. Через декілька секунд ця вся маса полетіла в супротивника, а далі роздався великий вибух після якого все стихло.
В Селищі Схованому в Листі.
- Термінове повідомлення! – ввірвавшись у кабінет Хокаге промовив Конохамару. Зараз він допомагав відділу розшифровки і доставляв різноманітні послання у всі куточки Країни Вогню.
- Що цього разу. Якась пані кота загубила? – жартома запитала Цунаде.
- В селище прилетів чорний ворон який виявився якоюсь незрозумілою технікою, він сказав що на Коноху насувається небезпека. Там десь близько 10 тисяч вояків і сотні Учіха. – промовив Конохамару. Його останні слова пролунали як грім серед ясного неба і змусили всіх присутніх задуматися.
«Ітачі ж вирізав весь клан. Цього не може бути!» - промовив сам собі Наруто.
- Чи можна довіряти цьому джерелу? – запитав Наруто.
- Я не знаю але ось, тримай. – і Конохамару передав Наруто послання. Той уважно його прочитав і тут же зробив відповідні висновки.
- Нам потрібно евакуювати жителів селища. Загроза цілком реальна. – промовив він.
- Звідки ти це взяв? Інформатор навіть не з Конохи. Всі наші шинобі зараз де завгодно але тільки не в Країні Вогню. – промовила Цунаде.
- Чому ви мені не довіряєте? Я здається уже мільйони разів доводив що буду захищати свою домівку, своє селище і своїх друзів. Я – сьомий Хокаге Узумакі Наруто і просто так не дозволю кривдити моїх односельців.
До речі, адресатом повідомлення є мій давній знайомий. Ви пані Цунаде повинні його знати, адже ви на зібрані всіх Каге проголосували за те, щоб у його тіло запечатали всю чакру з Едо Мазу (Чакру Десятихвостого). – через багато років Наруто все ж добився звання Каге. Він змагався, він страждав, але він завжди йшов по своєму шляху і зміг втілити мрію в життя. Десятки нових технік, мільйони уроків та настанов: Наруто поглинав все з неймовірною швидкістю. З часом він навчився мислити як Шикамару, відчувати запахи як Кіба, боротися як всі дженчурікі разом узяті, він йшов до поставленої цілі і зміг досягнути вершини.
Цунаде уважно вислухала Наруто. Вона подумки перенеслася в той доленосний день коли разом з іншими Каге присудила невинному, звичайному хлопчику нести важкий тягар – прокляття дженчурікі. Вона згадала як цей юнак сам просив звісити на себе цю ношу і тільки одна людина була проти – Узумакі Наруто. Тепер Цунаде розуміла всі свої здійснені помилки і промовила:
- Добре. Я повірю твоїм словам. Тільки скажи, що ти збираєшся робити? – промовила Цунаде.
- Ви евакуюєте всіх мешканців і більшість шинобі, а я буду захищати селище. – відповів їй Наруто.
- Ти граєшся з вогнем. Нехай тебе й називають «Світлом у пітьмі», але не забувай по-перше це і моє селище також, а по друге якщо вивести всіх людей то ти залишишся практично сам. – відповіла Цунаде.
- Не хвилюйтесь. – посміхнувся Наруто.
«Долю неможливо виправити. Вона наздожене тебе де б ти не був і схопить у свої міцні обійми. Надіюся Великий Відлюдник помилявся.» - думки роїлися в голові у Цунаде і вона не могла зрозуміти де правда, а де ілюзія. Врешті решт 5-та, Сакура та Конохамару покинули апартаменти Хокаге і пішли здійснювати збір усіх жителів селища для евакуації.
«Куди ти вліз цього разу, Гінтекто.» - думав про друга Наруто. Нехай щастить і дякую за попередження.» - впорядкувавши свої думки Наруто одягнув білого плаща з червоним хрестом і вогнями на спині, свого довгого світлого як проміння сонця тесака (дворучного меча), сувій, за допомогою якого він міг використовувати клонів які перебували на Горі Міобоку і збирали сенджицу чакру, а також запхав до невеличкої сумки на поясі декілька дивних кунаїв з печатями.
«Хай хто б не вдерся до мого селища, я дам цьому нахабі хорошого відкоша».
Початок Кінця.
«Червоні ліхтарі наближалися до Конохи». Армія чисельністю біля 10-12 тисяч чоловік уже була біля головних воріт селища. Орочі зрадів коли побачив що йому на зустріч ніхто не вийшов але він через декілька хвилин спохмурнів та розізлився. Тільки армії залишалося десь біля 500 метрів до селища як на дорозі супротивникам незрозуміло звідки став Наруто. Хокаге стояв на основних вхідних воротах у селище.
- Чого вам тут потрібно? – спокійно промовив Наруто. Зараз він хотів з’ясувати все про ворогів. Хлопець аналізував все що кидалося йому в очі.
- Тобі це буде не цікаво. А тепер відійди з дороги або помри! – скрикнув Орочі. Він неквапом підняв у гору свою косу. Раптом Хокаге помітив як у всіх шинобі з шарінганами почали світитися очі і через деякий час від кожного з них до зброї Орочі почала переходити енергія. Коса стала палахкотіти червоним вогнем. Раптом Орочі змахнув косою і від неї до Селища Схованого в Листі полетів червоний промінь. В цей момент Наруто зістрибнув з стіни і дістав з своєї сумки два куная з печатями. Потім юнак їх відповідно склав. Ще мить і червоний спалах дістався до Наруто, та раптом він зник і десь далеко від Конохи пролунав потужний вибух. Тоді Орочі клацнув пальцями і до Хокаге почав наближатися чужинець з шарінганом. Він швидко долав відстань і коли до Наруто було декілька десятків метрів випустив чорну кулю. Ця техніка долетіла до Хокаге але раптом Наруто зник і з’явився біля свого першого супротивника. Це відбулося настільки швидко що ніхто нічого не зрозумів, навіть Учіха не змогли помітити переміщення Наруто. Опинившись біля супротивника Хокаге добряче вгатив юнакові по спині. Наруто знав куди потрібно наносити удар для того, щоб знерухоміти супротивника.
- Швидший за «жовту блискавку Конохи». – промовив Орочі.
- Ні. Я можу ще швидше якщо буде потрібно. – з посмішкою на обличчі відповів Хокаге. Раптом Наруто щось відчув і це змусило його зникнути з того місця де він стояв. Через секунду там з’явилося безліч кунаїв та сюрікенів але вони явно «прибули» трохи запізно.
«Як він зміг так швидко ухилитися? Він що може передбачати атаки своїх ворогів?» - подумав про себе Орочі. Звісно його зацікавив Хокаге але через декілька секунд Орочі втратив до нього будь який інтерес і думками повернувся до свого початкового завдання. Він знову зібрав у свою косу чакру і випустив у ворота потужну хвилю.
Наруто вирішив в що б це не коштувало зупинити техніку ворога та раптом перед ним з’явилося 5 тіньканів. Ворожа техніка все ж дісталася головних воріт і знищила в моменті. Тільки це сталося тіні розпочали атаку. Один з них використав техніку вогню і випустив у Наруто невеличку кулю. Хокаге легко від неї маневрував і раптом з’явився над тінню з Расенганом у руці. Та не встиг Хокаге щось зробити як відчув удар невеличким серпанком просто в живіт. Для ніндзя стало великим подивом те, що Наруто зник і розвіявся як попіл. Раптом всі 5 тіней подивилися в гору і побачили цілого та здорового Хокаге з Мега Обава Расенганом. Наруто дуже швидко вгатив ним ворогів але ті все ж устигли відійти від юнака. Ще мить і одна тінь кинула у хлопця димову бомбу. Коли Наруто вискочив з цієї хмари то зразу відчув як його руки та ноги скували металеві кайдани. Тінькани повністю знерухомили юнака але раптом в Наруто з сумки впала димова шашка і пута які його стримували зразу ж кудись зникли. Цієї миті усі тіні розбіглися хто куди. Один з них (найшвидший) вискочив з диму і раптом відчув позаду себе якийсь рух, він обернувся і побачив Наруто з Расенганом. Врешті-решт Хокаге дістав ворога і припечатав його до землі. Через декілька секунд димова стіна розвіялася і в Наруто полетів цілий шквал кунаїв. З легкістю ухилившись від усіх атак супротивника юнак подумав що напевно прийшов час закінчувати. Наруто швидко витягнув з-за пазухи довгого двурука і тієї ж миті опинився десь далеко від супротивників. Спершу тіні нічого не зрозуміли та через декілька секунд вони відчули страшенний біль. Наруто завдав травми всім своїм ворогам одночасно.
- Я вражений. Але перемога так легко тобі не дістанеться. – промовив Орочі. Тієї ж миті усі тіні раптом склалися знову.
«Зрозуміло. Вони лише маріонетки у руках майстра. Єдине що залишається знайти його». – здогадався Хокаге. Його попередня думка швидко підвела до хитромудрих висновків та відповідних планів дій. Тіні довго не змусили себе чекати. Вона зірвалися з місця і помчали на свого ворога. Наруто легко ухилився від їхніх ударів але потім він зімітував що не помітив одного випаду супротивника. Тінькан в цей же ж момент завдав Хокаге невеличкої рани. Тільки це сталося, Наруто визначив полярний сигнал, тобто місце звідки до маріонеток надходить чакра. Тепер Хокаге відскочив від своїх ворогів і раптом зник.
За декілька сотень метрів від Конохи на невеличкій галявині сидів сам майстер. Раптом він відчув біля себе присутність ворога і швидко підвівся. Наруто з Расенганом у руці з’явився як грім серед ясного неба і зарядив своєю технікою по супротивникові. Ніндзя зміг ухилитися від удару Хокаге і підскочив у повітря. Потім тінь створив навколо себе повітряну кулю яку зменшив у декілька разів і хотів кинути у Наруто. Хокаге гав не ловив. Раптом у нього з руки вилізла велетенська червона лапа якою він схопив свого супротивника. Потім Наруто просто впечатав ворога в землю. Чесно кажучи удар вийшов не надто сильний але супротивник втратив свідомість.
Через декілька секунд по тому Наруто знову з’явився біля головних воріт у селище. Раптом юнак побачив що до нього наближається червона коса. Орочі намагався поцілити Хокаге просто в бік. Момент звісно був вдалий, але здається Наруто передбачив атаку супротивника і доторкнувся до тупого краю коси, а потім швидко перескочив через ворога. Тепер Хокаге вирішив атакувати і дістав з-за пазухи свого меча, але коли він врешті-решт зробив випад Орочі на тому місці не було. Цей хлопець відштовхнувся від землі і одним стрибком подолав значну відстань. Тепер Орочі стояв на стіні Конохи. Він легенько поставив свою косу і раптом стіна селища розкололася на дві частини і з гуркотом почала падати додолу.
- Сьогодні мої потаємні мрії здійсняться і ви пане Хокаге нічого не зможете вдіяти. – зверхньо промовив Орочі. Наруто сильно розлютило побачене і він уже хотів зірватися з місця, аж раптом біля нього пролетіло декілька пір’їн ворона і вони несподівано замерехтіли. Ще мить і пролунав вибух.
- Я знаю що ти ще живий. – промовив невідомий голос.
- А звідки така впевненість. – відповів Наруто.
- Відтепер твоїм супротивником буду я. – знову сказав чолов’яга. Нарешті він вийшов з тіні і Хокаге побачив свого ворога. Той був одягнений в лати. На спині був плащ з символом білого лотоса, в піхвах виблискував синій меч. Волосся незнайомця було зв’язано у «вовчий хвіст».
- Я напевно буду швидшим за тебе. Так що мені не доведеться тебе перемагати. – і Наруто на великій швидкості пробіг біля свого супротивника, та раптом Хокаге наштовхнувся на невидиму стіні і змушений був зупинитися. Раптом Наруто щось відчув. Його супротивник якраз замахнувся на Хокаге своїм мечем і старався влучити тому по ребрах. Наруто несподівано для ворога легко відбив удар своїм мечем і у повітрі пролунав скрегіт металу. Потім Хокаге розвернув свого меча і хотів ударити свого супротивника ефесом в живіт. Раптом ворог Наруто перетворився на групу воронів і склався назад за декілька метрів від Хокаге.
- Я також не такий простий. – відповів він.
- Як тебе звати? Хто ти взагалі? – запитав Наруто у супротивника.
- Я лорд одного великого самурайського селища Ода. Нобунага Ода. – відповів він. Тепер Ода підскочив у повітря і раптом у нього в руці з’явилася невеличка сфера з кільцями. (Вся техніка була схожа на мініатюрну копію Сатурну тільки синя).
- Секретна техніка. Чорний ЗБТ. – скрикнув Ода. Він недовго думаючи кинув свою техніку просто в Хокаге і навколо пролунав вибух. Ядро атаки врізавшись в свого супротивника утворило велетенський кратер, а в усіх напрямках пішли довгі хвилі, точніше, це були потоки енергії які знищували все довкола і ці потоки були надзвичайно яскраві.
«Ніхто не зможе пережити цю техніку – техніку масового ураження» - подумав собі Ода.
- І це все? Як ти смієш так недбало використовувати цю техніку. І ще дещо, це зовсім не ЗБТ. Мені ще ніколи не доводилося бачив її такою слабкою як продемонстрував ти тільки що. – промовив Наруто. Потім він однієї рукою розвіяв пил який піднявся від техніки і ворог побачив Хокаге в чомусь схожому на Сусано. В останню мить Наруто зробив для себе покрив лиса який повністю захистив його від атаки. І до речі, це був не звичайний покрив, а ідеальна броня, яку можна було використовувати як для атаки, так і для захисту.
- Та що ти можеш знати про ЗБТ. Техніку, яку створив геній світу шинобі, легендарний санін що міг самотужки протистояти Десятихвостому і вижив після зустрічі з цим чудовиськом… - Нобунага хотів ще щось додати але його перебив Хокаге.
- Я знаю про цю техніку все адже я її творець. І я ще раз повторюся – це не ЗБТ. Те що ти показав – це тільки хаотична витрата енергії та сил. – Здається що ці слова розсердили Оду і він побіг до свого супротивника з мечем. Наруто швидко зреагував і зброя двох супротивників знову зійшлася у бою. Випад, другий… Через декілька секунд Нобунага зрозумів що він ніяк не зможе перемогти. Лорд за весь час цієї короткої битви на мечах пропустив аж два удари: один був доволі простий, Наруто випадково влучив супротивнику в щоку і залишив глибокий слід, а ось другим ударом Хокаге травмував коліно Оди і тим самим погіршив маневреність свого супротивника.
- Це ще не кінець! – скрикнув Ода, але раптом його схопила велетенська червона лапа. Наруто набридла ця безнадійна битва яка тільки гаяла його час. Хокаге підняв свого супротивника у повітря, а потім на великій швидкості впечатав в землю.
Раптом Наруто побачив що супротивник знаходиться в потрійному чорному блоці. Через декілька секунд Ода підвівся і скрикнув.
- Труна Смерті. – цієї миті навколо Наруто з’явилася чорна сфера і хлопець зник в ній. «Я тебе просто розчавлю як таргана!» - подумки всміхнувся Нобунага. Несподівано сталося те чого Ода зовсім не міг передбачити. З середини сфери вирвалися декілька суцільних потоків червоної чакри, а потім кістлява рука розрізала сферу з середини на дві половини. Перед Одою стояв мініатюрний шестихвостий лис.
Чудовисько несамовито загарчало і випустило у супротивника потужний вогняний потік. Той у свою чергу не став ухилятися адже був цілком захищений бар’єрами. Як тільки атака Кюбі завершилася Нобунага рвонув до супротивника, та раптом він помітив над головою чудовисько з велетенською Бомбою Хвостатих. Перед ривком Ода послабив свій захист і тепер він не міг його швидко відновити. Наступної миті Курама загатив свою бомбу просто по супротивнику. Великий і потужний вибух сколихнув усю Коноху. Купол, якого з самого початку створив лорд, розлетівся на тисячі маленьких шматочків, а вогонь від Бомби Хвостатив великим стовпом піднявся аж до неба. Атака і справді була дуже - дуже потужною.
- Я не хотів цього робити, але ти не залишив мені вибору, точніше кажучи, ти не лишив вибору Курамі. – сказав на прощання Наруто мертвому супротивнику. Тепер юнак не втрачаючи часу зірвався з місця і погнався наздоганяти Орочі. «Я встигну тебе зупинити, я захищу своє селище!» - подумки обіцяв собі Наруто.
Весь поєдинок Наруто з Одою Орочі часу не гаяв. Він прийшов з своєю армією на місце колишнього проживання Учіха. Звісно відтепер тут нічого не було, тільки декілька сотень будинків, але Орочі цікавило дещо зовсім інше. Несподівано він склав деякі печаті і на землі утворилося коло. Потім цей дивний чоловічок рубонув себе косою і на землю скрапнула кров.
- Вхідна плата яку я даю тобі. Я віддам тіло своє і кров тільки б повернути тебе до життя. – потім Орочі кивнув усім присутнім шинобі з шарінганами і вони усі стали в коло. Тепер хлопець у масці підняв свою косу в повітря і раптом усі шинобі які стояли в колі почали спливати кров’ю.
- Але чому? – запитав один з Учіх.
- В очах Учіха криється справжня сила хаосу і ваші ДНК насичені ненавистю до цього світу. Кожен з вас хоче помститися за знищення клану, а я просто використаю всю вашу ненависть і здійсню всі ваші мрії. Ось тільки нічого не буває задарма. – відповів Орочі. Через декілька хвилин усі Учіха померли і в колі опинилося море крові. Тоді Орочі вдихнув на повні груди і вся ця маса почала входити в нього. У творця техніки виросли за спиною дві руки, а потім ще два крила. Раптом очі Орочі спалахнули вогнем і він скрикнув: «Пора!». Тепер хлопець у масці виставив на перед руку і з неї вирвалася колосальна енергія яка створила великі ворота.
- Стій! – скрикнув Наруто.
- Ти не встиг Хокаге. Кінець шляху. – Орочі випустив у Наруто великого дракона. Зараз йому було байдуже на всіх і ця атака попросту знищила все військо загарбників. Наруто ж устиг активувати покрив і легко зміг пережити атаку супротивника, але йому стало шкода померлих вояків. Він знав що всі вони вороги але дивитися як їх лідер просто взяв і використав кожного з них було нестерпно.
Наруто вискочив з великої димової хмари і рвонув до Орочі. Нажаль він не зміг дістатися супротивника, тому що наткнувся на потужний бар’єр.
- Я ж говорив що надто пізно. – посміхнувся Орочі але раптом він побачив як до нього на великій швидкості прорвався якийсь хлопчисько з великою темною кулею у руці. Це був Гінтекто.
- Нікуоронагарі. – скрикнув він і вгатив технікою по супротивнику. Нажаль перед тим як влучити атака Гінтекто чомусь уповільнилася. Хлопчак помітив навколо Орочі якийсь енергетичний простів який все сповільнював майже до нерухомого стану. Це все відбувалося якусь мить, а потім Гінтекто відчув потужний удар і вилетів за межі бар’єру. Хлопчак на великій швидкості падав на землю, але його зміг вхопити Наруто.
- Ти цілий? – запитав Хокаге.
- Так пане Наруто. – відповів хлопчина.
- Ось і прийшов ваш Початок Кінця! – і Орочі вгатив по створених воротах. Ті почали рухнути просто на очах і з них вилетіло безліч вогненних драконів. Ці створіння спопелили безліч будівель у Коносі за лічені секунди, а Наруто нічого не міг вдіяти. Потім всі ці істоти склалися в один великий портал і… З пекла, з найтемніших закутків світу, на галявину, на червоному коні виїхав Раздор. Війна привів всіх у жах і стало важко дихати. Було дуже складно описати наскільки жахлива була енергія у Раздора. Він неквапом витягнув меча і від нього усе спалахнуло вогнем, горіло навіть повітря і матерія, енергія та чакра, горіло все довкола.
- Цей світ скоро погрузне у Хаосі! – промовив Раздор (Війна)…
|
|
Фанфик Добавил: seryo |
Просмотров: 2410
| Рейтинг: 5.0/2 |
|
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
|