|
|
Главная » Фанфики » Приключения
09:47 Хроніки Проклятих. Епізод 5. Ворота Демонів. |
Наступного ранку друзі дісталися до гір. Тепер вони побачили вхід який вів до Воріт Демонів. Це був невеличкий прохід між двома скелями. Біля цього входу стояли дві велетенських статую шанобі. Одного з них було дуже легко впізнати – це був Рікудо Санін. Другий шанобі мав на голові каптура (капішона хто не зрозумів), а також довгу накидку на спині яка сягала аж до колін. У цього вояки одна рука була обмотана бинтом. Обличчя шанобі не було видно через каптур та друзі побачили усмішку на його устах.
- Хто це? – запитав Наруто.
- Тароне, а також його називають Ейтернаті – людина без імені. – відповіла йому Кідомару.
- Зараз у нас немає часу на балачки. Пішли. – квапив команду Саске.
Троє шанобі незабаром ввійшли в прохід між скелями і за деякий час опинилися на великій галявині. Хоча точніше кажучи місце на яке вони вийшли більше було схоже на руїни. Посеред галявини друзі побачили озеро.
- Вхід до Воріт ось там. – показала принцеса на другий берег озера.
- Тоді вистачить тут стояти і милуватися краєвидом. Ходімо. – знову сказав Саске.
Друзі вирішили оббігти водяну «калюжу». На шляху у мандрівників все було знищене і виглядало якось моторошно.
- Так завжди було? – запитав Наруто.
-Ні. Колись тут був цвітучий рай, а зараз все перетворилося на суцільні руїни. – відповіла Кідомару.
Десь за годину ходу друзі опинилися перед великою стіною з граніту. На ній зверху було написано: «Для того щоб пройти через прохід треба відчути біль і ненависть. Перед проникненням до Воріт Демонів попрощайся з рідними і забудь кого любиш». Під цим написом по всій стіні друзі побачили малюнок. Велике дерево. Його коріння цілком були у пітьмі. Збоку від дерева сяяли зірочки. Уся ця картинка була взята в рамку і розділена на дві частини тоненькою лінією.
- Яке це жахливе місце. – промовив Наруто.
- Ми прийшли. Ось це вхід в печеру в якій ми можливо зможемо знайти Ворота Демонів. – сказала Кідомару.
- Зачекай. Що, можливо цих воріт не існує??? – вигукнув Наруто.
- Якби все було так просто мені б не була потрібна допомога. – усміхнулася принцеса.
- Тоді як нам потрапити в середину? – байдуже запитав Саске.
- Все дуже просто. Ці двері це закодована загадка. Відгадаєш – проходь. Ні – сиди чекай і повертайся назад. – відповіла дівчина.
- Ну що ж добре. - сказав Учіха.
Пройшло десь близько години та перепробувавши безліч варіантів друзі так і не відкрили прохід.
- Це неможливо. – роздратувався Саске.
Наруто тільки хотів з ним погодитися та раптом він подумав про свої уроки на Горі Міобоку. «Цеж така проста загадка.» - захихотів Наруто.
- Я достеменно не знаю відповіді але думаю що дерево – світ, а листя на ньому – шанобі які захищають свої селища, сім’ї та друзів. – сказав Наруто.
- Тоді зірки навколо дерева – шанобі які пішли своїм шляхом і не слухаючи нікого вибрали різноманітні дороги. – з таким же байдужим обличчям сказав Саске.
- А тінь в якій знаходиться дерево – істина. Вона всюдисуща і кожен з нас знає правду але не можу її визнати. – додала Кідомару.
Двері які щойно були закриті враз поволі почали відкриватися.
- Як ти здогадався? – запитав Саске.
- Та неважливо. – відповів йому Узумакі. «У нас є важливіші справи». – додав він.
Та не встигли друзі рушити з місця як в озері щось голосно скрикнуло і з під води на них вилетіли велетенські щупальця.
- Катун, Техніка Вогняної Кулі. – щупальця які щойно були біля шанобі знову опустилися в воду але за мить їх стало набагато більше.
- Масове Клонування. – Наруто створив дюжину клонів які швидко схопили щупальця і не дозволяли їм ворушитися.
- Саске. Бери Кідомару і заходь в середину. – скрикнув хлопець.
Учіха підхопив дівчину і заскочів у прохід. Тепер Наруто рвонув до входу і стрибнув у нього. Раптом він вдарився в бар’єр і відлетів від входу назад. Всі його тіньові клони враз зникли і щупальця почали швидко наближатися до Узумакі.
Наруто підстрибнув до скелі і зосередивши чакру в ногах став над дверима.
- Чому не виходить?! – крикнув хлопець.
- Тому що тобі не вистачає ненависті. – відповів йому Саске. Сказавши це Учіха витягнув свою катану і приставив її до шиї Кідомару.
- Що ж Наруто прощай. – Саске разом з дівчиною зникли у пітьмі.
Наруто зіскочів з скелі і підбіг до дверей. Він досі не міг війти і вдарив кулаком по бар’юру.
- Саске! – в цей момент два щупальця спіймали Наруто і швидко потягнули в воду. Опинившись під водою хлопець побачив велетенську голову химери. Очі тварини горіли червоним вогнем і вона відкрила свій, схожий на тунель рот.
«Якщо я до тебе дістануся, я…». – раптом червона чакра по всьому тілу почала вириватися назовні. Вона була такою гарячою що вода навколо хлопця почала випаровуватися. Чудовисько, яке тримало юнака, швидко заверещало. Від червоної чакри Кюбі щупальця потемніли і химера відпустила хлопця. З великою швидкістю він вилетів з води і забіг у прохід.
Перед очима Наруто побачив довгий коридор. Єдиним джерелом світла у ньому були свічки на стінах. Двері через які нещодавно зайшов юнак з гуркотом зачінилися. Раптом Наруто побачив перед собою Саске який сидів на підлозі і Кідомару, яка тримала руки на грудях.
- Що це все означає? – запитав хлопець.
- Кюбі – джерело суцільної ненависті. Ти читав напис на стіні? Якщо у тебе не вистачає тіні усередині ти не пройдеш. Якби не лис, Наруто, ти б ніколи не зміг потрапити сюди. – відповів йому Саске.
Тепер Наруто зрозумів до чого той хилив. Все що він бачив – сцена яка б розбудила в його серці «зло». «Який я слабак. Навіть не зміг стримати своєї ненависті. Я обіцяю – більше ніколи.» - подумки пообіцяв собі Узумакі.
Тепер мандрівники пішли довгим, заплутаним і загадковим коридором. Через декілька хвилин вони опинилися в просто жахливому місці. Навколо валялися черепи, з гейзерів потоком рвалася на поверхню магма. Кімната була освітлена вогнями які спалахували то тут то там.
- Привіт у моєму скромному помешканні. – раптом хтось відповів.
Перед шанобі з’явився чоловік в каптурі на голові та білій накидці на спині. Він був невисокий на зріст і досить худорлявий. В одній руці незнайомець тримав довгого батога який палав полум’ям.
- Я Ібі. Ласкаво прошу до міні Пекла. – відповів він.
- Я швидко з ним впораюся. - відповів Саске.
-Стій. Цей хлопець неймовірно сильний. Він страж цього місця і також відомий ще як Архідемон. – враз зупинила хлопця принцеса.
- Кідомару. Давно не бачилися. Прийшла знищити ворота я так розумію. Нажаль тобі спершу потрібно буде мене перемогти. – відповів їй Ібі.
Та Наруто не дослухав до кінця і створивши декілька тіньових клонів швидко помчав до ворога. Ібі ліниво підняв свого батога і швидким ударом знищив усіх клонів. Раптом Архідемон побачів біля себе Узумакі з Расенганом у руці. Наруто уже майже дістав супротивника, та той швидко ухилився і потужним ударом завалив Наруто на землю.
Через тіло Ібі наскрізь пройшла блискавке. Це Саске використав Клинок Чідорі.
- Дуже вигадливо. Але ні! – вигукнув Архідемон. Він доторкнувся до ворожої техніки і та просто перетворилася на чакру. Ібі зібрав цю енергію і поглинув просто у хлопців на очах.
- Наруто. Забери звідси Кідомару… - та не встиг Саске договорити як Узумакі його перервав.
- І залишити тебе один на один з ним? Ніколи!.
- Ні. Зараз нам потрібно діяти як команда. Коли ти повернешся підготуй йому сюрприз. – Саске посміхнувся і зрозумів все що йому хотів сказати друг.
- Агась. Добре.
Наруто розвернувся і взявши принцесу на руки подався до виходу.
- Стій. Що ти робиш?! – кричала дівчина.
- Все «пучком». – і Наруто посміхнувся.
- Ось тепер ми залишилися двоє. – відповів Саске ібі.
- А ти як я бачу не боїшся смерті. Ну щож я перерву твоє існування… – та не встиг він це договорити як Саске уже наближався до ворога з катаною у руках.
Архідемон створив з вогню молота і відбив атаку. Катана Учіхи враз спалахнула блискавкою і він хотів розрізати інструмент противника навпіл. Тоді Ібі зібрав чакру в свою зброю і той загорівся вогнем. Невеличкий вибув розкидав супротивників у різні сторони.
- Катун, Вогняна Куля. – Саске випустив у ворога великий шар з полум’я.
Атака дісталася до Архідемона. Учіха посміхнувся та раптом почув сміх свого супротивника. Він активував шарінган і побачив що все тіло Ібі загорілося.
- Ахахахаха! – голосно реготав Архідемон. «Всі атаки проти мене марні. Цей режим який ти зараз бачиш називається Ланцюг Фенікса. Хоч тепер я можу використовувати тільки техніки вогню але… Моя броня зараз ідеальна.» - сказав він.
«Кепські справи!» - подумав собі Учіха. Саске активував Сусано і уже замахнувся своєю велетенською рукою на ворога та той раптом зник. З’явившись позаду Учіхи ворог створив невеличку кульку якою просто вдарив по Саске. Світло яке утворилося в результаті зіткнення почало робити дірку у техніці Учіхи. «Що? Як?» - подумав собі Саске.
- Аматерасу. – вигукнув він. Ворог спалахнув чорним полум’ям і відійшов на декілька метрів назад. Через декілька секунд він знову засміявся і вогонь Саске почав проникати у його тіло.
- Ахахаха. Чорний Дракон. – велетенський чорний звір вирвався з руки Ібі і з великою швидкістю врізався в Сусано остаточно його розтрощивши.
Саске полетів шкереберть і ударився об стіну.
- Все. Для тебе це кінець. – сказав Архідемон.
Раптом Ібі відчув як хтось наближається до нього з гори. Він швидко відскочив назад. Але все ж Наруто зміг трошки задіти його. Узумакі загатив своїм Расенганом так сильно що відбувся невеличкий землетрус.
- Значіть ось як. Ви запланували все з самого початку. – сказав Архідемон.
- Саске. Тепер моя черга. – враз промовив Наруто.
- Він надто сильний для тебе… - та не встиг утіха договорити як Узумакі кинув у ворога декілька кунаїв з підривними сувоями.
Невеличкі вибухи пролунали у кімнаті. Після того як вони припинилися Наруто почув сміх Ібі. Тепер хлопець використав техніку Масового Тіньового Клонування. Архідемон побачивши таку жалюгідну для нього картину засміявся ще голосніше. Він зібрав дуже щильну чакру в руці і промовив: «Кацухірі». – Куля, яка ще мить тому була у Ібі полетіла на ворога і за секунду перетворилася на потік вогню який знищував всіх клонів на шляху.
Раптом до Архідемона підкотилося декілька клонів намагаючись швидко збити супротивника з ніг. Ібі в свою чергу підстрибнув і направив руками у низ стовп полум’я який знищив супротивника.
- Расен-сюрікен. – почув Архідемон.
Техніка влучила в Ібі. Відбувся невеличкий вибух. Після того як пил осів Наруто побачив перед собою цілком здорового і навіть не пораненого супротивника.
- Ти трошки дурненький так? Навіщо використовувати на мені техніки стихії повітря. Я згідний – вона досить потужна. Нажаль повітря тільки підсилює вогонь. Для виникнення пожежі потрібно три фактори: джерело запалювання, горюча речовина і повітря. – відповів Ібі.
- Напевно пора закінчувати наш поєдинок. – з жалем промовив Архідемон. «Кідомару мусила знайти собі кращих помічників». – доповнив він.
- Вогонь Демона і Печатка Смерті. – навколо поля бою з’явилося велике коло.
- Наруто тікай! – вигукнув Саске.
З під землі вирвалася магма і вона піднялася аж до стелі. Все навколо почало горіти. Через декілька секунд Ібі зупинив дію техніки. І тільки він це зробив як побачив що хлопців немає.
- Я тобі не дозволю! – крикнула Кідомару.
Ібі повернувся і побачив принцесу, Наруто та Саске. «Телепортувала їх значіть» - здогадався Архідемон.
- Що тепер? – запитав він.
Кідомару швидко зірвалася з місця і підбігла до Архідемона. Вона доторкнулася до нього рукою і промовила: «Техніка Запечатування Демонів».
Враз Ібі відчув як чакра поступово покидає його. Навколо Архідемона з’явилися кайдани які почали витягувати з нього енергію. Також вони стримували пересування демона.
- Ах ти ж! – скрикнув Ібі і невеличкий вогняний потік влучив по Кідомару. Дівчину відкинуло на декілька метрів і вона раптово втратила свідомість.
- Зараз потрібно порішити його. – сказав Наруто.
- Наші техніки не діють на цього монстра. – відповів йому Саске.
- Тоді давай об’єднаємо сили. – і Узумакі простягнув другові руку.
Саске подивився на Наруто і також простягнув свою руку. Раптом дві чакри - синя та червона, злилися воєдино. Ця енергія була просто неймовірною. Сила Утіха та Серджу в чистому вигляді, без домішок природної чакри замерехтіла в хлопців у руках. Ще мить і вона почала набувати форми кулі, шар, який виник, засяяв усіма кольорами веселки. Навколо кули почала обертатися чакра. Утворена сила була настільки великою що все навколо почало віддавати свою енергію техніці.
Зібравши просто нереально велику кількість чакри хлопці зірвалися з місця і помчали просто до ворога.
Ібі явно не сподобався такий поворот подій. «Аааааа!» - він зібрав у своєму тілі енергію і розірвав пута Кідомару. Цієї мить Наруто та Саске влучили своєю технікою в ворога. Броня Ібі розлетілася на друзки, а він сам з великою швидкістю полетів назад. Стіна в яку врізався Архідемон просто розлетілася на друзки. Сонячне проміння освітило кімнату.
- К-х, к-х. А ви молодці. – промовив Ібі.
Друзі побачили перед собою чоловіка без однієї руки, а також у нього не було достатньо великою частину тулуба. «Ви сильні і тому заслуговуєте пройти далі, до Воріт Демонів». – сказав Архідемон. Після цих слів він загорівся і перетворився на попіл.
Кідомару розплющила очі і сонячне світло враз її осліпило. «Ви перемогли?» - запитала дівчина.
- Агась. – в посмішці відповів Наруто. Навіть Саске посміхнувся.
Раптом вся кімната опинилася в великій чорній кулі. Сонячне світло зникло і тепер мандрівники навіть не бачили один одного. Пройшло декілька хвилин і друзі побачили велетенські ворота. Тепер шанобі опинилися в зовсім іншій кімнаті. Позаду був вихід назовні, а по переду ВОРОТА ДЕМОНІВ. Величезні наче скеля, від них віяло жахом і страхом.
Кідомару вдихнула ротом повітря. Вона зосередилася і поволі пішла до цієї величної споруди.
- Стій. Я тобі не дозволю! – враз зірвався Наруто. Він хотів зараз же побігти до принцеси і вийти назовні, забувши про всі жахіття які творилися в цьому місці. Саске зупинив Узумакі і сказав: «Ми вже про це говорили. Світ – чи ця дівчинка? Обирай» - спокійно відповів Утіха.
Кідомару підійшла до воріт і приклала до них руки. Та не встигла вона нічого промовити як ворота з гуркотом прочинилися і дівчина побачила всередині велике око яке дивилося просто на неї. З Воріт Демонів вилізло багато чорних рук і вони схопили Кідомару.
Наруто і Саске помчали до принцеси. «Допоможіть!» - скрикнула вона. Хлопці були вже майже поруч і тільки Наруто простягнув дівчині руку - ворота зачінилися. Ще мить і скеля в якій були ворота зникла.
- Чому?! – скрикнув Наруто.
- Ця дівчинка можливо колись зможе осягнути себе і зайняти те місце на якому вона повинна бути. – раптом промовив голос у пітьмі.
- Хто ти? – запитав Саске.
- Творець світу шанобі. – відповів незнайомець і відкрив одне око, яке виявилося рінеганом.
На світло до хлопців вийшла темна постать Рікудо Саніна.
- Ти тінь. – зауважив Саске.
- Ми ніколи не покидаємо цього світу. Душі після смерті ідуть на спочинок. Та вони не можуть розірвати зв’язку з світом. – відповів Мудрець Шести Шляхів. «Зараз Кідомару заглянула в обличчя самій собі. Вона мусить зрозуміти що існує інь та янь які взаємодіють один з одним. Хай там які обставини, але ці дві сили ніколи не зможуть зійтися і знищити одна одну. Чому? Як ви гадаєте? Тому, що між ними існує баланс, гармонія яка виступає межею яку неможна знищити.» - додав Рікудо Санін.
(Коли Кідомару відкрила очі то побачила перед собою темну постать. «Хто ти?» - запитала вона.
- Я?... Дехто називає мене світом, інші всесвітом, істиною, смерть. Я це все і також я ніщо. – відповіла примара.
- Якщо ти знищиш ворота зникне і баланс. Світ живих і світ душ (не Сейрітей з аніме «Бліч») зійдуться. Це призведе до катастрофи. – відповіло марево.
- Що мені робити? – запитала дівчина.
- Стань Мудрецем Шести Шляхів і віднови порядок в світі. – сказала тінь. «Удачі. Я повертаю тебе назад. Сьогодні не твій день помирати.» - доповнило видиво.)
Несподівано ворота відчинилися і звідти вилетіла Кідомару. Наруто встиг її упіймати і легенько поставив на землю. Дівчина поглянула на Рікудо Саніна і присівши в реверансі сказала:
- Добрий день вчителю. Я змусила вас чекати. Пробачте мені. – сказала дівчина.
- Тільки чистий серцем здатний впоратися з отрутою цього світу. Сила існує для того щоб знищувати, але також з нею можна захищати. – сказав Рікудо Санін. «Поки що ти не стала новим Мудрецем Шести Шляхів» - м’яко доповнив він.
- Зараз я знаю все що потрібно. Дякую вчителю. – сказала Кідомару.
Несподівано біля входу пролунали оплески. В печеру повільно зайшов Тобі.
- Молодець Саске. Хороша робота. – похвалив той хлопця.
- Про що ти говориш? – запитав у нього Саске.
- Я хотів щоб ти привів Кідомару до мене, а потім допоміг привести до Воріт Демонів. Та ти впорався з завданням куди краще ніж я очікував. Також велике спасибі тобі – Наруто. Твоя допомога знадобилася Саске в битві з стражем Ібі. – сказав Тобі. «Але тепер не заважайте мені.» - через декілька секунд доповний він.
- Шинра Тенсей. – Наруто відлетів на декілька метрів назад і врізався у стіну. Коли він розплющив очі то побачив Пейна.
Тобі швидко побіг до принцеси та раптом у повітрі просвистіла катана Саске. Вона була направлена прямо на «Мадару». Лезо меча дістало Тобі і пройшло через його голову наскрізь.
Через секунду у Саске полетіло з десяток ракет Пейна і хлопець змушений був відскочіти від того місця де стояв.
Тобі нарешті дістався Кідомару, він схопив її і використав шарінган. Очі дівчини хаотично забігали. Вона відчула як втрачає контроль над тілом. Ще мить і її розум затуманився. Після цього Кідомару склала печаті і з Воріт Демонів потоком почала вириватися енергія.
- Техніка Призиву! – вигукнула дівчина.
Чакра небувалої потужності з’явилася в повітрі. Ще мить і всі присутні побачили тіло чудовиська – це був Десятихвостий. Він люто заревів і його крик луною покотився по печері.
Раптом навколо тіла Дзюбі з’явилися кайдани. Чудовисько зупинилося і заревіло ще дужче.
- Хай це буде останнє що я зможу зробити. – промовив Рікудо Санін. І він склав печаті.
Кайдани навколо Десятихвостого зникли і чудовисько вирвалося на волю.
← Ссылка на предыдущую главу
|
|
Фанфик Добавил: seryo |
Просмотров: 2686
| Рейтинг: 5.0/1 |
|
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
|