|
|
Главная » Фанфики » Приключения
21:46 Хроніки Проклятих. Епізод 6. Шинобі які здатні змінити світ. |
Наруто прокинувся і швидко звівся на ноги. Він побачив що знаходиться у себе вдома, в Коносі. У його кімнаті було чисто і затишно. В вікно до хлопця всміхнулося сонечко. «Невже мені все наснилося? Я точно пам’ятаю як був біля Воріт Демонів. Я пам’ятаю Десятихвостого». – подумав Наруто.
- Напевно я просто втомився і заснув, а в моїй бурній фантазії відбувалися ці події. Піду розкажу все Сакурі та Саю. – після цих слів Наруто одягнувся і вийшов на балкон подихати повітрям. Те що він побачив надворі шокувало і вразило хлопця. Селище Сховане в Листі було знищене.
- Що? Ні! Я не вірю! – вигукнув хлопець.
Навколо його будинку (який чомусь єдиний вцілів) лежали гори уламків. Всі кам’яні голови Хокаге були знищені. Також Наруто побачив трупи людей з яких потоками лилася кров. Жінки та діти, чоловіки, шанобі – всі були мертві.
Наруто зіскочив з балкону і швидко подався до шпиталю Конохи. Коли хлопець прибіг на місце то побачив тільки вщент зруйновану будівлю. Наруто точно знав що Сакура буде лікувати поранених і тому вона повинна була бути десь тут. «Ні! Я знаю вони всі вижили! Як? Коли?» - у голові хлопця вирувало багато думок.
Через декілька секунд він знайшов уже бездиханне тіло своєї подруги. Наруто пригорнув Сакуру до себе і не міг стримати сльози. «Чому тут не було мене. Я б захистив усіх. Чому?» - продовжував думати хлопець.
Через декілька секунд Наруто врешті решт відпустив Сакуру і підвівся. Він зітхнув. «Хай тебе чорт забирай! Я обов’язково знайду людину яка це зробила і тоді хай начувається.» - вголос промовив Наруто.
- Думаю це не буде так просто. – відповів голос і через декілька секунд з за рогу до Наруто вийшов Саске.
- Саске. Ти живий? Цілий? – запитав Наруто.
- Що за дурні запитання. Якщо я перед тобою стою значіть ще поки живий і здоровий. – відповів хлопцеві Саске.
- Так ти знаєш хто це все зробив? – запитав Узумакі.
- Ні, але хто б це не був, він добряче постарався. – з спокійним виразом обличчя відповів Учіха.
- Це не жарти! – з роздратуванням промовив Наруто і схопив свого друга.
Раптом хлопці почули кроки. До них точно хтось наближався. Коли незнайомець був уже зовсім поруч, раптом промовив:
- Все що ви зараз бачите тільки ілюзія. Цього ще не відбулося. Та скоро все може стати правдою. – сказав невідомий із тіні.
- Хто ти? – запитав Саске.
- Ти дуже добре мене знаєш. – спокійно проказав незнайомець і вийшов на світло. Хлопці побачили перед собою чоловіка в плащі на якому було зображення червоних хмар. Перед друзями стояв Ітачі.
- Брат? – з подивом запитав Саске.
- Привіт Саске.
- Це все що ти можеш сказати?! У мене до тебе дуже багато запитань – сказав Саске.
- Ех, ніколи не думав знову побачити Коноху, а ще й в такому вигляді. – проказав Ітачі.
- Скажи, брат, все що сказав мені Тобі правда? – запитав Саске у Ітачі.
- Майже. Ну якщо я вже мертвий то розповім тобі. Старійшини Конохи справді послали мене на місію на якій я мав вирізати весь клан Учіха. Вони боялися повстання з боку клану і вирішини їх мобілізувати ще до початку перевороту. Селище справді має свою темну сторону, з усіма «витекающими из етого противоречиями». Але я все ще Учіха Ітачі із Селища Схованого у Листі. Саске, я знаю що ти власноручно хотів знищити Коноху. Це моя провина що ти став тим ким є зараз! Я не можу звинувачувати тебе за це. Але, раз ситуація обернулася саме так, є ще одна річ про яку я хочу тобі сазати…
- І що саме? Хоч може ти і пробачив Коносі та я не пробачу! Ти змінив мене і я став тим ким зараз є!– сказав йому Саске.
- На світі є тільки одна людина яка здатна тебе змінити, це не я. – відповів йому Ітачі.
- Схоже, мої слова нічого не змінять, щоб я не сказав. Коли ти поруч я згадую дитинство. Емоції та почуття дитини, яка проводить час з улюбленим братом! Саме тому, чим більше ми з тобою розмовляємо тим більше я починаю тебе розуміти і тим сильніша стає моя ненависть до Селища Схованого в Листі. Я розумію що ти, як старший брат, завжди старався настановити мене на вірний шлях. Але саме тому мене, твого молодшого брата, не зупинять твої слува. Сенс твого існування – захистити селище, мого – знищити його. – рішуче сказав Саске.
- Ну щож. Я хочу тобі ще дещо сказати. В ту ніч, коли ми з тобою розійшлися, все було так як розказав тобі Тобі. Але дозволь я покажу тобі правду. – і Ітачі за допомогою шарінгану почав показуати свому брату минуле.
Наруто залишив двох братів наодинці. Хлопець почав бродити по зруйнованій Коносі. Він хотів знайти хоча б когось. «Це тільки ілюзія, ілюзія» - повторював сам собі хлопець.
- Що мені робити щоб все виправити! – раптово скрикнув Наруто.
- Для початку заспокоїтися. – так само несподівана сказав голос.
- Що? Хто тут? – запитав Узумакі.
Наруто розвернув голову назад і побачив на камені людину. Через каптур обличчя незнайомця неможливо було побачити. Також зі спини до землі звисала довга накидка. Наруто побачив, що одна рука шинобі була обмотана бинтом, а на другій, починаючи від долоні і аж до плеча, було татуювання дракона.
- Як тебе звати? – запитав незнайомець.
- Узумакі Наруто. – відповів йому хлопець: «А вас?».
- Давно я нікому не говорив свого імені. Ти можеш звати мене просто – Тароне. – відповів незнайомець.
- Я вас точно десь бачив, ось тільки не пам’ятаю де. – зауважив Наруто.
- Хахаха. Багато людей так говорять. – жартома сказав хлопцеві Тароне.
- Ні. Я вас точно десь бачів. – сказав йому Наруто.
- Це неважливо. Скажи, що ти тут робиш? Як я зрозумів зараз ми спостерігаємо можливе майбутнє Конохи. Ти маєш повернутися назад у свій світ і по можливості зупинити це. – сказав Тароне.
- Звісно! Я ніколи не дозволю такому майбутньому статися! – відповів хлопець: «До речі, навіщо вам крила за спиною?» - Наруто побачив їх несподівано. Він подумав що крила заважають Тароне сидіти на камені і саме тому Наруто задав своє запитання.
- Ти можеш їх бачити? Значіть ти дуже сильний шинобі. – через декілька секунд Тароне сказав: «Краще іди знайди свого друга і відправляйся до Воріт Демонів. Вони ваш єдиний спосіб потрапити назад, у свій світ.» - доповнив незнайомець, він посміхнувся Наруто на прощання.
- Ага, ясно. – Наруто повернувся і побіг назад до Саске.
«Цікавий шинобі, навіть дуже. Він може мені знадобитися». – посміхнувшись подумав собі Тароне.
Ти часом Ітачі закінчив показувати Саске своє минуле.
- Я… Завжди говорив тобі «пробач мене» і брехав тобі… Я не підпускав тебе до себе, ось цими от руками… Я не хотів… Втягувати тебе у це все… Але тепер, я думаю що ти зміг би змінити батька й матір, а можливо і весь клан Учіха. Якби я відкрився тобі з самого початку… Притримувався тієї ж точки зору, був би чесним з тобою… Але я помилився… І говорю тобі все тільки тепер, коли ти навряд зможеш зрозуміти. Ось саме тому я вирішив показати тобі правду, хоч і небагато! І навіть якщо ти ніколи не зможеш пробачити мені. Знай, я завжди буду любити тебе. – Ітачі доторкнувся своїм лобом до лоба Саске. Він посміхнувся, а потім розвіявся як попіл на вітрі.
- Брат… - Саске хотів щось сказати та забув що саме. «Я завжди буду з тобою» - промовив Ітачі в голові Саске.
- Саске. Я знаю як нам вибратися звідси! Саске? З тобою все гаразд? – сказав Наруто.
- Так. – через декілька секунд сказав той. «І який у тебе план?» - запитав Учіха.
- Я побачив якогось дядька, він сказав що за допомогою Воріт Демонів ми можемо повернутися назад. – відповів своєму другові Наруто.
- Ясно. Тоді давай скоріше покінчило з цим. – сказав Учіха.
І тільки Саске це сказав як хлопців підняло у повітря і з великою швидкістю понесло від руїн Конохі.
- Вважайте це моїм подарунком. Постарайтеся не померти. – промовив сам собі Тароне.
Коли хлопці прийшли до тями то побачили перед собою вхід у печеру.
- Що сталося? – запитав Наруто.
- А я звідки я знаю. – промовив йому Саске. «Якщо ми уже біля Воріт то давай закінчимо те, що розпочали.» - додав Учіха.
Хлопці зайшли у середину. Раптом Саске поглянув у низ і побачив гігантський слід Десятихвостого. В печері враз, ніби по команді, запалали вогні. Хлопці побачили перед собою невеличкого на зріст чоловічка. Обличчя незнайьомця було доволі складно розгледіти, у нього була накидка на плечах і великий меч за спино. Придивившись уважніше Наруто помітив пусті очі незнайомця.
- Добридень пане. Ви не підкажете як нам повернутися назад, у свій світ? – спитав Наруто.
- Хто ви такі? – запитав незнайомець.
- Краще сам представся спочатку! – вигукнув йому Саске.
- Мене звати Хікару. А ви порушники не скористаєтеся Воротами Демонів. Рікудо Санін залишив мені стерегти їх не просто так. – відповів хлопець.
Велетенська Вогняна Куля полетіла просто на незнайомця. Саске набридло чекати і вмовляти Хікару пропустити їх через Ворота і тому хлопець вирішив пробити шлях силою. Хікару побачивши як до нього наближається Вогняна Куля просто дістав з за пазухи довгого, чорного меча і зібравши у зброю трішки чакри, випустив назустріч ворожій техніці світловий потік. Дві атаки зіткнулися. Раптом Наруто та Саске побачили як куля зникла, а дистанційна атака ворога наближалася просто на них. Друзі швидко зреагували і розбіглися в різні боки.
Несподівано перед Хікару з’явився Саске з катаною в руках. Учіха замахнувся на супротивника, та той ліниво відбив удар мечем. Ще мить і двоє супротивників знову зійшлися в поєдинку на мечах.
Випад, другий і Саске почав відступати. «Він досконало володіє своєю зброєю. Потрібна інша стратегія.» - подумав Учіха.
Тільки Саске відскочів назад як до Хікару почали наближалися тіньові клони Наруто. Ворог швидко побачів небезпеку. Хікару встромив свого меча в землю і промовив: «Другий танець – Ресонтенгай». Навколо меча враз зібралося багато чорної чакри і за мить вона розлетілася в усі боки велетенським куполом, який раптово знищив усіх клонів.
- Я вас прошу, якщо хочете битися то вигадайте щось краще. – сказав Хікару. «У цьому світі все можливо. Тому постарайтесь» - додав він.
- Техніка Вогняного Дракона. – з рота Саске вилетів дракон який змітав все на своєму шляху.
Хікару ліниво підняв рукі і його вороги побачили як перед ним з’явився бар’єр. Техніка Утіхи врізалася в стіну з чакри і через декілька секунд просто зникла.
Тепер ворог пішов у наступ. Хікару швидко побіг до хлопців і усім тілом випустив у різні боки телекінетичну енергію яка розкидала його ворогів. Хікару підняв руку і до Наруто на великій швидкості полетів кинджал. Він врізався прямо в живіт хлопця. Наруто скрикнув і враз зник. «Тіньовий клон? Ясно». – подумав Хікару.
- Аматерасу. – промовивши це ворог загорівся чорним полум’ям. «Ось я тебе й дістав». – подумки зрадів Саске. Але радіти довелося недовго. Хікару просто відскочів назад і Саске побачив перед собою палаючу тінь. «Що це таке? Він що мав якийсь покрив з чакри з якого тепер виліз?» - нічого не зрозумівши подумав Саске.
Хікару уже хотів побігти до Учіхи, як раптом побачив що до нього наближається Наруто з Расенганом. Ворог знову використав меча. Техніка Узумакі врізалася в зброю і за мить Наруто побачив що його атака не завдала супротивнику ніякої шкоди.
Тепер Саске використав призив і у нього в руках з’явилося два великих сюрікена. Не довго думаючи він запустив їх до супротивника. Хікару побачивши цю атаку кинув два кинджала які відбили сюрікени ще в повітрі.
- Наруто, давай діяти як того разу! – крикнув йому Саске.
Після цих слів Учіха підвівся і знову використав Вогняну Кулю. З виликою швидкістю ця техніка полетіла до ворога. Куля уже була біля Хікару і… Ворог зник з того місця де нещодавно стояв, а з’явився позаду Саске. Хікару замахнувся мечем і розрубав свого супротивника навпіл. Раптом Учіха перетворився на колоду. «Техніка підміни. Зрозуміло». – подумав Хікару.
Вогняна Куля врізавшись у стіну і підняла у печері багато пилу. «Расен – сюрікен».
Хікару повернувся і побачив біля себе техніку ворога. З неймовірною силою Расен-сюрікен врізався в супротивника. Раптом тіло Хікару перетворилося на якусь темну рідину і вона розлетілася у різні боки. Через декілька секунд ця «каша» почала зповзатися докупи. Наруто та Саске побачили як рідина набувала подобу людини. Ось уже Хікару знову склався і підняв в гору свого меча. Та тільки він це зробив як відчув пекучий біль. Хікару подивився на себе і побачив клинок який стирчав у його животі. Саске використав техніку під назвою Клинок Чідорі і прохромив ворога наскрізь.
- І що ти будеш робити тепер? – запитав у супротивника Саске.
- Значіть ви задумали все це з самого початку. Хотіли відволікти мене, а потім завдати смертельного удару. Дуже розумно, але ні. – Хікару повернув голову і подивився просто в очі Саске.
Раптом Учіха відчув як у його тіло врізалися десятки сюрікенів. Саске відхаркнув кров’ю і впав додолу.
- Саске! – скрикнув Наруто.
Узумакі уже хотів зірватися з місця і побігти до ворога, як раптом побачив що Хікару опинився позаду нього. Супротивник підняв свого меча вгору і неквапом засунув його в піхву. Тієї ж миті Наруто відчув страшенний біль. Рана, завдана Хікару, яка починалася від лівого плеча хлопця і закінчувалася біля його правої ноги, раптово відкрилася. Наруто відхаркнув кров’ю і впав спиною на землю. Поволі Узумакі почав згасати.
- Я тобі цього просто так не залишу! – закричав Саске. Він враз згадав про те, що казав Хікару. «У цьому світі все можливо». – повторив сам для себе Учіха. Тепер Саске почав збирати чакру і загоювати нею свої рани. Він забирав енергію у всього довкола.
- Готуйся відчути мою ненависть! – скрикнув Учіха. Раптом він почав об’єднувати в собі два елемента: вогонь і блискавки. Через декілька секунд у руці Саске з’явилася червона Чідорі яка все збільшувалася і збільшувалася. Навколо Учіхи виникло електромагнітне поле.
[img]http://img-fotki.yandex.ru/get/4428/127549400.12/0_64c2b_e81322df_L[/img]
Зібравши свою волю в твердий кулак Саске підвівся і рвонув до свого супротивника. Хікару витягнув свого меча і хотів використати його як щит. Техніка Саске врізалася в зброю супротивника.
- Мені не обов’язково влучати по тобі. – в посмішці відповів Учіха. І Хікару відчув як через все його тіло пройшов електричний розряд. Відбувся невеличкий вибух і Саске відкинуло туди де лежав Наруто. Раптом хлопці побачили як з вогню (який утворила техніка) вискочив Хікару. Він був поранений але міг рухатися. Швидко наблизившись до друзів Хікару приставив свого меча до горла Саске, а потім з крові яка текла йому з рани створив ще одного червоного клинка, якого приставив до горла Наруто.
- Просто неймовірний бій. Вітаю вас. – раптом сказав він.
Тієї ж миті Наруто і Саске відчули як їхні рани загоюються, біль зникав, а чакра переповнює тіло.
- К-х, к-х. Я не розумію. – цілком прийшовши до тями сказав Наруто.
- Вибачте що відразу вас не пропустив. Значіть ви і є тими два шанобі про яких говорив Рікудо Санін. – промовив Хікару.
- Що ти хочеш цим сказати. – запитав Саске.
- Мудрець Шести Шляхів якого ви бачили в цій печері – тінь давно мертвої людини. Але світ шанобі не стоїть на місці. Рікудо Санін знав це і тому, в свій час, передав багато секретів Кідомару. Вона мусила стати учителем майбутніх поколінь. Рікудо Санін вирішив вам показати майбутнє, але також він зробив це для того, щоб ви змогли його змінити. Прощайте. – сказав Хікару.
Ворота Демонів відкрилися і хлопці побачили світло. Ще мить і двоє «величних» шанобі зникли у цьому світлі.
← Ссылка на предыдущую главу
|
|
Фанфик Добавил: seryo |
Просмотров: 1895
| Рейтинг: 5.0/1 |
|
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
|