|
|
Главная » Фанфики » Приключения
09:41 Хроніки Проклятих. Пролог. Секретна місія "S" ранга. |
В Селищі Схованому в Листі.
- Цунаде, Цунаде-сама! – Ще не дійшовши до апартаментів Хокаге кричала Шизуне.
Цунаде сиділа в своєму кабінеті і спокійно насолоджувалася ранком. Зараз їй було байдуже. Селище спокійно спало. Якби не голос Шизуне, то єдиним звуком був би шум вітру, який заколисував пані Хокаге. «Що їй потрібно з самого ранку» - думала дівчина. Цунаде хотіла випити чаю, але не встигла вона доторкнутися до кухлика як він раптово тріснув. «Це поганий знак» - подумки сказала сама собі Хокаге.
- Пані Цунаде. Термінове повідомлення з Селища Схованого в Хмарах. Коли Тарлес (найшвидший поштовий яструб) його діставив то на повідомленні була печатка самого Райкаге. – І Шизуне передала розшифроване повідомлення пані Хокаге особисто в руки.
- Дуже-дуже цікаво. – Ще не читаючи повідомлення сказала Цунаде.
Раптом Шизуне звернула увагу на тріснутий кухлик та вона нічого не сказала.
- Ну що ж давай прочитаємо. – продовжила Хокаге. У повідомленні було написано: «Пані Хокаге. Нам потрібна допомога з сусідніх селищ. І хоч це місія рангу «B» але я боюся що можуть виникнути ускладнення. Будь ласка відправте нам на поміч сильних і розважливий шанобі. Суть місії в супроводі однієї людини. Подробиці цього завдання я розповісти не можу. З повагою Йондайме Райкаге.»
- Ех… Як завжди. Сильних і розважливих. Більшість шанобі зараз на місіях. Шизуне подивися кого можна зняти з місії або знайди тих хто уже прибув. – скомандувала Цунаде.
- Буде зроблено. – Помічниця Хокаге швидко побігла виконувати наказ.
«Дуже цікаво. Що все це може значити. Місія рангу «B» а стільки таємниць. Кого потрібно супроводжувати? Скільки послати шанобі? Чому повідомлення таке коротке і незрозуміле?» - Цунаде хотіла хоча б щось зрозуміти і розібратися в чому справа.
Через декілька хвилин прийшла Шизуне і відрапортувала: «Нещодавно з місії повернулися Наруто, Сакура і Сай. Капітан Ямато і Гай також на даний момент в селищі. Всі інші на місіях.»
«Звісно тепер можна зібрати команду для виконання завдання Райкаге але…. Наруто. Так він сильний ніндзя але точно не розважливий. І він не зрадіє почувши про те, що його посилають на місію рангу «B».» - думала собі Цунаде.
- Як я цього не хочу… Поклич мені негайно Наруто, Сакуру, Сая і Ямато. – несподівано скомандувала Хокаге.
- Так пані. – відповіла Шизуне.
Через декілька хвилин у кабінеті Цунаде з’явилося 3 шинобі. Вони ще повністю не прокинулися і не відпочили, але Цунаде знала, тільки справа зайде про місію і від їхньої втоми не буде й сліду.
- Ви троє відправитеся на нове завдання. Лідером операції буде Ямато. І Наруто, в місії ранга «В» не має нічого поганого. – та напевно непотрібно було Цунаде цього говорити.
- Що! Як ви не можете визнати що наша команда здатна на більше! Дайте нам місію рангу «А» врешті-решт. – не міг стримати себе Наруто.
- Наруто! Цунаде сама підібрала нам місію і це не обговорюється. – сказала Сакура.
- Це несправедливо. – хлопець трішки заспокоївся але все ж продовжував стояти на своєму.
Сакурі набридла така поведінка Наруто. Вона розуміла що він ніколи не зміниться. Дівчина просто хотіла щоб хлопець хоча б гідно себе поводив перед Хокаге. І Сакура сильно вдарила Наруто по голові.
- Та за що Сакура-чан? – промовив хлопець.
- Інколи я не можу зрозуміти що вони відчувають один до одного. – раптом озвався Сай.
- Що? – сказала Сакура. І дівчина зіткнула двох хлопчаків лобами.
Цунаде спостерігала за цією сценою і на душі в неї було тепло. Хокаге знала, її учениця захисть цих хлопців від усіх перешкод. Цунаде згадала про стосунки Наруто і Саске, а також про те, як Сакура хотіва їх об’єднати, припинити їхні суперечки.
- Наруто ти зарано скаржешся. Хоч місія ранга «В» але можливі ускладнення. Ніякого опису даного завдання. Невідомо навіть кого ви маєте супроводжувати. – Цунаде показала друзям повідомлення про місію. Цим самим вона хотіла довести що все не так просто.
Після того як Сакура, Наруто і Сай прочитали записку Хокаге сказала: «Як бачите достеменно нічого невідомо про ваше завдання. Є навіть вірогідність що проста місія рангу «В» через несприятливі обставини перетвореться на місію «А» ранга.»
- Добре. Ми підемо і про все дізнаємося. – ось тепер Наруто був задоволений. Невідоме завдання, таємні обставини. Він вже собі уявляв що це місія «А» ранга.
Коли друзі виходили з апартаментів Хокаге Цунаде тихенько прошепотіла їм услід: «Бережіть себе». Ці слова почула тільки Шизуне. У неї в голові назбиралося уже багато запитань до пані Хокаге. І вона дуже сильно хотіла задовільнити свою цікавість.
- Шизуне – сказала Цунаде коли Сарука, Наруто і Сай вийшли. –« Будь ласка не задавай запитань. Я не знаю що станеться але відбудеться щось жахливе. У цьому я впевнена.» Цунаде підвелася з-за столу і вийшла з свого кабінету залишивши Шизуне з власними, невеселими думками.
По дорозі до головних воріт Конохи друзі обговорювали свою попередню місію і ділилися думками на рахунок завдання, яке їм тепер потрібно було виконати. Якби вони знали з чим доведеться зіткнутися, пережити, то напевно ніхто, крім Наруто, не подався на місію, яка з часом залише в серці значний слід.
В сховку Акацукі
Величезну печеру освітлювали декілька свічок. В цій непроглядній темряві вони були єдиним джерелом світла. У кімнаті розмовляли двоє чоловіків.
- Саске. Я хочу доручити тобі одну дуже важливу справу. – сказав хлопець у масці. (Звісно це був Тобі).
- Яке саме? – відповів другий.
- Ти повинен сходити в Селище Сховане в Хмарах і звідти привести до мене одну людину. Її звати Кідомару. Це маленька дівчинка з надзвичайно жахливою силою. Приведи її до мене і я пробачу тобі те, що ти не схопив Хачібі, а також Саске, ти будеш досить щедро нагороджений. – сказав йому Тобі.
- Мені немає до цього ніякої справи. Все що я хочу - знищити Селище Сховане в Листі, а також помститися старійшинам за те, що вони відібрали в мене брата. Ти можеш відправити на цю місію Пейна, Кісаме чи Дзецу. Навіщо посилати саме мене? – Саске був не в гумарі. По правді кажучи останнім часом він думав тільки про те, як підібратися до Конохи і про свої дії в ній. Його не хвилювали плани Акацукі.
- Я знаю що тобі всеодно, але ця місія навіть тебе повинна зацікавити. – відповів йому Тобі.
- З якого це дива? – Саске уже починав нервувати.
- Чому я не посилаю тебе за Восьмихвостим? Га? Як думаєш? В мене завжди є запасний план. Людина за якою я хочу тебе відправити також може допомогти нам здійснити план «Око Місяця».
Тепер Саске і справді зацікавився. Він звісно не показував жодних емоцій але Тобі розумів що зміг спіймати хлопця на гачок. «Мадара» напевно єдиний хто бачив всю картину і ситуацію в світі. Він хотів всіх контролювати і зараз його ціллю було змусити Саске пристати на його пропозицію і виконати завдання.
- А що я отримаю якщо погоджусь? – запитав Саске.
- Хуммм. А чого ти хочеш?
- Я хочу знищити Селище Сховане в Листі. – відповів йому хлопець. Поправді кажучи він говорив це тисячі разів але його ніхто не слухав. Тепер Саске відчував впевненість – нарешті його слова дійдуть до «Мадари». Одного разу Тобі сказав хлопцеві: «А як же ж жінки та діти» та Саске було байдуже. Його ненависть з кожним днем все зростала та зростала надаючи хлопцеві неймовірної сили. Саске вірив що якщо знищить Коноху то відновить справедливість.
- Добре. Хай буде так. Я допоможу тобі помститися за Ітачі, а також дам більше сили. – сказав Тобі.
- Тоді я відправляюся просто зараз. – Саске розвернувся до виходу і хотів уже вийти з кімнати, але «Мадара» його зупинив.
- Стій. Якщо не зможеш вийти з оточення ворогів то використай ось це. – і Тобі простягнув хлопцеві сувій.
- Цей сувій допоможе переміститися тобі з одного місця до іншого але… - невтиг Тобі договорити як Саске сказав йому: «Добре. Я візьму його та він мені не знадобиться». Після цього хлопець просто вийшов з кімнати.
Через декілька хвилин до Тобі підойшов Пейн. Він зупинився на тому ж місці де нещодавно стояв Саске.
- Ти все чув? – сказав йому «Мадара».
- Так. Що ви хочете щоб я зробив? – запитав Пейн.
- Просто йди за Саске і якщо він буде викидати коники – зупини його і зроби все як потрібно. – Наказав йому Тобі.
- Добре. – відповів Пейн.
В Селищі Схованому в Хмарах
В Селищі Схованому в Хмарах було тихо і спокійно. Люди сновигали туди-сюди. Всі були зайтяті особистими справами. Єдиним, що не відповідало загальній картині, було паланкіні на великому майдані. Цей інструмент для пересування був доволі дивним. Він більше нагадував коробку. Там не було ні вікон, ні дверей. А ще цей інструмент висів у повітрі і був наскрізь проштриканий мечами. Біля паланкіні стояла варта: троє самураїв і двоє ніндзя.
Саске доволі швидко дістався селища, а також без зайвих перешкод потрапив всередину. Зараз він спостерігав як біля паланкіні змінюється варта і був впевнений що людина, яку він шукає, знаходиться всередині цього дивного пристрою. Момент для нападу був просто ідеальним, та перед тим як розпочати бій і викрити себе Саске побачив як до паланкіні наближалися Райкаге з двома шанобі. Один з них, що йшов зліва, щось відчув і тихенько сказав: «Я відчуваю тут чужинця і він дуже сильний». Саске зміг прочитати його слова по губам за допомогою свого шарунгана.
- Хммм. Добре. Обшукайте тут все. – наказав Райкаге.
В цю мить Саске розумів що чекає більше немає сенсу. Тепер він міг перемогти, або програти. Збоку це виглядало так ніби він навмисне чекав найбільш небезпечного моменту. І ось він настав.
- Стережіться. – раптом вигукнув Ріккі. Це був непоказний, невеличкий шанобі. Він завжди ходив з маскою на обличчі, а також носив довгий плащ.
На Райкаге, Даруї і Ріккі летіла велетенська вогняна куля. Напевно якби не вигук вірного помічника ніхто б і не встиг відреагувати на цю техніку. Райкаге швидко використав Райтон і захистив себе бронею з блискавок. Також він легенько штовхнув Даруї для того щоб техніка ворога його не дістала. Ріккі відреагував найшвидше. Він за якусь мить зник з того місця на якому стояв і опинився на даху найблищого будинку. Ей прийняв на себе всю потужність техніки ворога. Коли він врешті вирішив атакувати то Саске пролетів у нього над головою.
- Сусано. – сказав Саске. Навколо хлопця утворився велетенський купол. Видиво тримало у руках лука і через мить воно випустило стрілу у Ріккі.
- Між часові дзеркала, Нікоромі. – на шляху стріли утворилося велетенське дзеркало яке поглинуло всю енергію атаки.
Тоді Саске швидко повернувся і велетенські руки Сусано схопили в обійми Райкаге. Хлопець хотів прибрати хоча б одного ворога. Саске склав печаті і знову використав вогняну кулю яку направив на Райкаге.
- Нікоромі. – тепер дзеркало з’явилося прямо перед Йондайме і знову поглинуло атаку супротивника. Це трішки відволікло Саске і Райкаге змів опинитися на безпечній відстані від ворога.
Тепер Утіха використав техніку призиву і у його руках з’явилося два великих сюрікена. Недовго думаючи Саске кинув їх у Ріккі. Ріккі в свою чергу зіскочив з даху на землю і тим самим зміг уникнути атаки ворога. Раптом він побачив як до нього наближається ще один сюрікен. Напевно хлопець не зміг би відбити цю атаку адже вона була доволі несподівана та швидка, але нащастя Даруї своїм мечем зупинив сюрікен.
З величезною швидкістю Райкаге рвонув до Саске. Він уже був біля хлопця і хотів прохромити ворога наскрізь, та раптом Учіха глянув прямо в очі Ею і Райкаге зупинився. Броня Йондайме враз зникла і тепер він був цілком беззахисним. Саске недобре посміхнувся і про себе сказав: «Чідорі». У руці хлопця з’явився невеличкий меч з блискавок і Учіха уже хотів відтяти голову Райкаге.
Даруї встиг саме вчасно. Він зупинив клинок ворога своїм мечем ще до того, як той дістав Райканге.
- Давай Ріккі, прикінчі його. – промовив Даруї.
Та у Ріккі був інший план. Він швидко підбіг до Ея і влив чакру в тіло Райкаге. Ей розплющив очі і зібравши свою чакру з такою силою зарядив по Сусано Саске що навіть зміг зробити в ньому дірку. Та раптом техніка Учіхі почала зникати і Райкаге пробив ворога наскрізь. Саске відхаркнув кров’ю і перетворився на колоду.
- Що?! Коли він?! – вигукнув Ей.
Учіха з’явився знову вже зверху на паланкіні.
- Чорна Пантера. – Даруї направив техніку прямо на Саске. До Учіхи швидко наближалася «кішка» з блискавок.
Раптом Саске згадав про сувій який йому дав Тобі. «Якщо тобі потрібно буде переміститися просто використай це». Учіха швидко поклав сувій на паланкіні. Техніка Даруї була вже зовсім близько і вона майже влучила в ворога. Та раптом сувій замерехтів і Саске з паланкіні зникли. Відбувся вибух. Будинки, які були поблизу, всі були знищені. Кругом хаотично лежали обломки.
- Райкаге-сама з вами все в порядку? – запитав Даруї.
- Так звісно, краще і бути не може. Ти що здурів? Саске забрав паланкіні з принцесою Кідомару яку ми повинні були захищати! Цей малий піймав мене в генджицу! – Ей був дуже злий.
- Райкаге-сама. Ми обов’язково повернемо принцесу. Я вам обіцяю. Не потрібно гніватися на Даруї. Він не винен в тім що ворог зміг всіх нас навколо пальця обвести. – сказай Ріккі.
- Швидко зібрати групу шанобі і наздогнати Саске. Даруї ти очолиш дану групу. І я…
- Ні. Я знаю як ви хочете піти за Саске але ви потрібні зараз селищу. Ви – Райкаге. - сказав Даруї.
- Як я не люблю щоб мою роботу робили дітлахи. Еххх. – уже набагато м’якше сказав Йондайме.
Неподалік від Селища Схованого в Хмарах пролунав вибух. Райкаге наказав своїм людям швидко відправитися в ту область і все там перевірити. Він знав, хай там якими сильними будуть його супротивники, він і його вірні друзі, шанобі, завжди з ними впораються. Зараз Райкаге сподівався що вдасться перехопити Саске і притягнути його до відповідальності за всі злочини.
(Насправді сувій не мав сили переносити предмети. Він був зв’язаний з можливостями Пейна. Той міг за допомогою даного предмету телепортувати себе в будь яку точку. Простіше кажучи Тобі неспроста обрав Пейна на дану місію. Він знав що Саске буде боротися з ворогами і йому потрібен буди безпечний шлях до відступу. Та була одна проблема: сувій створював деякі перешкоди які заважали Пейну при передачі сигналів. Іншими словами він ніколи не зміг би телепортувати за допомогою цього «інструменту» когось безпосередньо до себе. Тому Пейн перекинув Саске в безпечне місце за межі селища. «Світ Тварин» мій дозволити Нагато телепортувати всіх Пейнів до Саске, але поки що він цього не захотів робив.)
Саске відкрив очі і побачив що знаходиться за межами селища. Галявина на яку його телепортували вся була потрощена вибухом. Деякі дерева повивертало з корінням, інші були поламаними. Земля почорніла і все навколо видавалося якимось моторошним і непривітним.
Зібравшись з силами Саске підвівся. Він почав роздумувати над питанням «А як тепер перенести паланкіні з галявини, на якій він опинився, в сховок Акацукі?». Скоро він вигадав як це зробити та через декілька секунд завагався. Щось незрозуміле підказувало йому відкрити паланкіні. Через хвилину вагань і сумнівів Саске врешті решт зважився на такий крок. Він зняв печатку і витягнув всі ножі.
Раптом все довкола спалахнуло чорним вогнем. Надзвичайно темна чакра почала вириватися назовні. Саске відчував що слабне і що сили покидають його. Через надміру високу концентрацію чакри в повітрі було дуже важко дихати. Ще мить і величезний потік енергії вирвався на поверхню і в паланкіну утворилася дірка. Все стихло. Саске поволі підвівся. Він ще й досі не міг повірити в те що відчував. «Як такий потужний потік чакри так швидко зупинився?» - думав хлопець. Несподівано з паланкіні обережно вилізла дівчинка. Вона ступила на землю, а та під її ногами враз стала чорною немов сажа.
- Хто ти? – запитав Саске.
- Я… Я НІХТО. – відповіла принцеса Кідомару.
|
|
Фанфик Добавил: seryo |
Просмотров: 2599
| Рейтинг: 5.0/1 |
|
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
|