|
|
Главная » Фанфики » Приключения
14:01 Sword Art Online: Частинка 1. Неперевершений альянс |
Пролог
Що таке гра? Що таке реальний світ? Де між ними знаходиться та грань яка відділяє дві паралельних реальності? Ці питання ми можемо задати собі лише мимоволі, коли ситуація доходить до своєї культової межі. Навіть зараз складно сказати що таке Online game. Особисто для мене – це не просто паралельний світ, а жорстока реальність. Інколи можна сказати, що в грі ми не маємо реального тіла чи навичок – це так, але водночас і ні. Лише гравець робить game неповторною та насиченою, лиш він може перевершити програму і піднятися на вищий рівень. До того – в кожній Online грі, ми керуємо власними думками та емоціями, що робить нас не ляльками програми, а її воїнами, гравцями, реальними персонажами. Загалом між віртуальним та справжнім світом мало відмінності: живеш, розвиваєшся, борешся з босами ( в реальності життєві перипетії), а головне, завжди захищаєш щось дороге для себе. Asuna, Yuki – вони, та не тільки, це ті люд,и за яких я готовий покласти своє життя на кін і боротися до останнього. Я Kirito – людина, яка першою пройшла Sword Art Online, а тепер, ця гра знову повернулася.
Альянс геймерів
Kirito поглянув у небеса. Він пильніше придивився до Ейбрасіля – великого дерева, в надії побачити його вершину. На жаль, юнак знав що крила феї можна використовувати лише 10 хвилин, а цього явно замало щоб дістатися до вершини Світового Дерева. Сама ж споруда була цілком не схожа на рослину, скоріше видавалася великою фігурою неправильної форми. По всьому стовбурі не можливо було знайти навіть пагінця, не те що листочка і лише над куполом, який не дозволяв гравцям потрапити на вершину повітрям, розпростерлися велетенські віти дерева.
Kirito вдихнув у груди повітря і приготувався зірватися з місця до Ейбрасіля. Чесно кажучи він, та його друзі з Sword Art Online вже давно чекали коли Kirito підведеться і рушили за ним. На рахунок самого юнака: він був хлопцем на вигляд років 16 – 17. Чорне волосся, атлетичний, міцний. Одягнений був у темну накидку, чорні нарукавники та теплі чоботи, а за спиною в Kirito красувалися два меча, один з яких був темним, а інший палав яскравими білими вогниками.
В групі Kirito знаходилися такі персонажі: Asuna, Yuki, Klein, Sati, Silika, Ehil, а також багато інших. Всі вони наближалися до Ейбрасіля і скоро опинилися перед вхідними воротами в стовбур дерева.
- Ну що ж друзі, зробимо привал та обговоримо нашу стратегію. – промовила Asuna.
- Невеличка перерва…і правда не…завадить. – говорив захеканий Klein. Він довго не встояв на ногах і всівся просто на холодну плитку з каменю. Klein був високим юнаком з коричневим волоссям. На голові у нього красувалася стрічка, чи то бандана, що саме хотів показати гравець, виявилося складно зрозуміти. «Давайте так полежимо, відпочинемо» - доповнив Klein, але його сон відразу перебили.
- Ти хочеш так цілу вічність розслаблятися, а я то думав що ти бажав сам дійти до глав боса, а виявилося що, навіть на дерево піднятися уже сил немає? – хотів підколоти свого друга Kirito. Він добре знав Kleinа і тому був впевнений що того це задіне, при чому саме так і сталося.
- Що? Та як ти навіть подумати таке міг. Рушаємо! – вскочивши на ноги скрикнув Klein. Після цього юнак швидко рушив до дверей у стовбур дерева, але йому шлях закрило два металевих воїна з велетенськими мечами.
- Ей, так не справедливо. – заговорив Klein. Він бо не знав що ці гіганти всього лише статуї які не можуть завдати шкоди. В той час навколо піднявся сміх, кого дана ситуація просто здивувала, хтось знав в чім причина, а інші сміялися виключно за компанію.
- Kirito – кун, все в порядку? Не переживай, ми впораємося зав іграшки. – тихенько промовив хлопцеві Asuna. Напевне з усіх персонажів, вона була самою гарною. Світле, довге волосся, прекрасне личко. Її очі виблискували зеленими вогниками і коли дівчина усміхалася, то Kirito здавалося, що то сонце засліплювало йому очі. Отож, ми з'ясували що Asuna – сан була вишукана та елегантна, однак крім зовнішньої краси, у ній ще сидів темний біс, точніше кажучи вогонь за допомогою якого вона могла нещадно нищити ворогів та босів. Asuna була просто втіленням краси та великої майстерності.
- Та я не хвилююся, коли ми разом, все можливо. – усміхнувшись промовив до дівчини Kirito. «Я ж обіцяв що щоб не сталося, завжди зможу тебе захистити». Сказавши це юнак міцно обійняв Asunу і притиснув якомога сильніше до себе.
В грі вони уже встигли одружитися і побудували собі будинок на 22 левелі Айтграда, хоча туди ще треба було дістатися, та Kirito поставив собі за мету подолати шлях від 1 до 22 рівня за тиждень, ну максимум два. Що ж до реальності, то вони і там були «майже одружені», адже любили один одного усім серцем.
- Ти ж знаєш що я не пущу тебе одного в саме пекло і піду разом з тобою. – дівчина також пояснювала Kirito, а потім і поцілувала в губи. Поцілунок видався п'янким та солодким, він міг задурманити голову і дати потоку емоцій вирватися на поверхню, однак в розмову друга втрутився Klein.
- Знаєш Kirito, я думав що ти також хочеш пройти всі 100 рівнів, однак видно помилився, ти хоч би до першого дійти зміг з такими темпами. Я звісно не маю нічого проти, але головнокомандуючий армії нам все ж таки потрібен для подолання Ейбрасіля. – Klein промовив це з іронією та сатирою, хоча загалом, він хотів підштовхнути друга до дій, як декілька хвилин тому зробив сам Kirito.
Asuna лише посміхнулася своєму хлопцеві в обличчя і відпустила його з обіймів, так само як і зробив Kirito. Загалом він був розчарований що довелося так швидко повернутися до реальності і приготуватися до поєдинку.
- Які будуть ваші настанови командир? – весело казав Ehil.
- Саме так Asuna. Що нам робити? Після того як командир гільдії «Рицарів Крові» зникнув, ну ви знаєте, то ти мала зайняти його місце. – промовив Kirito.
- По ідеї так, але ми розпустили гільдію і до того, коли вони говорили про головнокомандувача, то мали на увазі тебе – Kirito – кун. – весело відповіла йому дівчина.
- Чо? Такого бути не може! Я був в гільдіях лише два рази і то швидко знову став одинаком, а ви пропонуєте мені взяти командування! – Kirito руками та ногами вчепився за рятівну соломинку, йому не хотілося брати на себе відповідальність за стількох гравців, однак він знав чим усе закінчиться, тому просто тягнув час.
- Kirito – ти пройшов усю гру, при чому діяв не сам, а з нами усіма, ми боролися на одному фронті, але ти, найбільш досвідчений серед нас усіх, тому легко впораєшся з обов'язками лідера цього загону. – заговорив Ehil.
- Ех, нічого не поробиш. Так уже й бути, однак з вас потім могорич. – відказав Kirito.
- Обов'язково. – втрутився Klein.
Потім командир поглянув на Asunу. Kirito помітив на її обличчі ту саму не згасну посмішку і вона додала йому впевненості. Усмішка дівчини ніби промовляла: «Я тобі завжди допоможу» - це можна було прочитати і без слів і тоді хлопець вдихнув побільше повітря і почав віддавати перші накази.
- Значить так – наш суперник – глав бос гри Альфхейм Online. Це не один суперник, а ціле військо низькостатових вояків. Однак вони беруть противників кількість, там надто багато ворогів, тож нам доведеться не дуже весело, однак ми розділимося на 4 групи по 7 гравців і створимо єдиний альянс. Перша група – мед частинка. Члени цієї «паті»* мають лікувати за допомогою заклять бійців інших груп, дивіться за нашими HP і не давайте їм падати нижче зеленої зони – це дуже важливо. Друга група – це підтримка. Ви маєте захищати першу «паті» від мобів*. Коли ми піднімемося трохи вище то деякі суперники почнуть агрити не основну масу бійців, а й інших персонажів на задньому плані. Отож, ви маєте захистити мед групу від цих ботів. Третя та Четверта групи – атакуючі. Ми розмістимося клином по 2 чоловіка: один дажить інший в авангарді і будемо мінятися один з одним. На ці 2 «паті» припаде найтяжчий удар. Всі інші гравці, які не входять в альянс – імпровізуйте на середньому кільці. Ваше завдання не давати мобам дістатися до 3 та 4 групи які битимуться на передньому фронті. Не забувайте прикриватися та захищати спину товариша. Все ясно? – промовив Kirito.
- Агась. – тепер вже в розмову втрутилася Lisa – сестра Kirito. Вона спершу не любила грати в Online game, але потім на собі відчула те прекрасне відчуття, захоплення цим віртуальним світом. Дівчина була струнка, з світлим, ба навіть вогненним волоссям. За спиною у неї красувалися подвійна пара крил метелика – з Альфхейм Online. Напевне Lisa була чи не єдиним гравцем в якої крила знаходилися постійно, навіть в зонах де літати було неможливо.
- Ну що ж, тоді поїхали! – Kirito підняв свого чорного клинка в гору, а потім направив його на двері. Альянс в ту ж мить уже сформувався і усі знали що потрібно робити. Потім група гравців, наче дика зграя ввірвалися через вхідні двері до Світового Древа.
*****
«паті» - синонім до слова група.
Моби – запрограмовані монстри програмою.
Далі я думаю ви зрозумієте і так.
|
|
Фанфик Добавил: seryo |
Просмотров: 1210
| Рейтинг: 5.0/1 |
|
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
|