|
|
Главная » Фанфики » Приключения
00:53 Арка Хаосу. Битва за Уеко Мундо. Частина 1. |
Битва за Уеко Мундо.
Лас Ночіс двигтів як розпорошений вулик. Ічіго та Dark star валили все навкруги і на багато кілометрів розносився звук їхніх потужних ударів. Це епічне протистояння тривало досить недовго, але за цей короткий час вона набуло такого розмаху, що в один прекрасний момент здалося – ця битва буде тривати вічно.
Але не тільки в Ічіго були захоплюючі пригоди. В низу, біля Лас Ночіс зіткнулися дві грипи. Відразу ж після того як Сейрітей добряче трусонули Занпакто, Інуое, Чад та Ісіда побігли за Ічіго в Уеко Мундо. Звісно вони прибули трохи пізніше за свого друга. Чесно кажучи в ці часи Уеко Мундо був якимось повність зруйнованим полем бою: Квінсі все перетворили на руїни і довкола лежало безліч мертвих тіл аранкарів.
- Невже не має ніякої надії? – питала себе Інуое. Дівчині було важко дивитися на страждання будь якої живої істоти. Через декілька секунд Інуое почала лікувати поранених але її відтягнув від найближчого пораненого Чад.
- Зараз у нас куди важливіші справи. Треба допомогти Ічіго. – говорив юнак.
- Чад правий. До речі, цей супротивник Ічіго як я розумію дуже сильний тип, можливо у Куросакі і не вистачить сили щоб його перемогти. – промовив Ісіда.
- Не кажіть так. Куросакі впорається, він повинен. – продовжувала захищати свого «хлопця» Інуое, дівчина надіялася і боялася за Ічіго, вона хотіла щоб з ним було все гаразд і напевно б не пробачила собі за те, що з ним може щось статися.
Після цих слів, невеличка група продовжила шлях мовчки і все це тривало до того моменту, коли на обрисі з’явився замок Айзена. Саме там відбулося зіткнення, яке переросло в справжню «Священну Війну».
З однієї сторони, в команді «А» стояли: Хлопець в окулярах, білому халаті та браслетом на руці у вигляді хреста, який насправді являвся луком – цим юнаком був Ісіда. Другий юнак, накачаний мулат, високий на зріст – Чад та ще в цій групі була невеличка дівчина з довгим волоссям, лише з одного погляду на неї можна було зрозуміти що вона має хорошу вдачу – Інуое.
Їм дорогу переступили досить сильні супротивники, було невідомо звідки вони з’явилися:
- Невже це наші старі друзі? – жартома сказав один з них. В цю другу команду (назвем її командою «Б») входило так само троє людей: два з Вандеррейх та один аранкар. Перший був жирний і велетенський квінсі, хоча як говориться зовнішність оманлива – Дріскол Берсі (штенріхтер «0»), а також ще один з Вандерейх – квінсі в респіраторі, також в білому халаті та з довгим мечем. Що ж до аранкара, то він був маленький на зріст, якийсь скоцюрблений і схожий на невеличку школярку, хоча насправді був хлопцем.
- Ми не хочемо з вами битися, просто пропустіть нас і не постраждаєте. – промовив Ісіда.
- Ахахаха. Ти кажеш що ми не постраждаємо. Взагалі то Уеко Мундо тепер зона квінсі, а ти як я бачу також квінсі, от тільки чого підтримуєш наших ворогів? – запитав у нього «Винищувач» (він же Дріскол Берсі).
- Хех, це справді смішно. – та тільки Ісіда це промовив, відразу ж у Дріскола на великій швидкості полетіла стріла. Урю довго не чекав, він відразу ж перетворив свій кулон у формі хреста на лука і запустив атаку по супротивнику.
Чесно кажучи «Винищувач» не встиг відреагувати, але йому на допомогу прийшов штенріхтер в масці. Він своїм мечем відбив атаку.
«Ясно, його зброя може руйнувати ріацу, хороший винахід» - промайнуло в голові Ісіди, а в голос він сказав.
- Як ти можеш себе називати квінсі. В кожного з нас є «Гордість», а в тебе її нема й не буде! – це був свого роду заклик для початку бою. Атаку Ісіди взагалі розцінювали як вияв етикету перед початком протистояння.
Першим в хід пішов Дріскол. Він створив велетенського списа і відразу ж запустив його в ворогів (нагадаю що саме цією атакою «Винищувач» переміг Сасакібе). Дана атака була досить потужною але її відбила Інуое:
- Сантен Кессюн – відразу ж на дорозі списа з’явився щит і удар так і не зміг вразити своїх супротивників. Несподівано Ісіда зник з того місця де стояв і з’явився над «Винищувачем». Ще через якусь мить декілька стріл полетіли в Дріскола і навколо піднялося море пилу. Коли вона розвіялася то Ісіда побачив що супротивник живий здоровий. Він прикрився своєю рукою і тепер з неї текла кров, але здавалося що штенріхтеру це взагалі не заважає.
- Brazo Derecha de Gigante – скрикнув Чад. Його рука стала в двоє більшою і тепер, здавалося, вона стала оповитою колосальною величиною ріацу. Ще мить і Чад вгатив Дріскола в живіт. Той відчув цей потужний удар але якимось чином втримався на ногах, хоч і проїхався декілька метрів назад. «Винищувач» відпочивав всього декілька секунд і вже наступної миті схопив Чада обома руками та перекинув через себе. Звісно штенріхтер міг вигадати щось краще, але більше нічого йому на думку не спало, саме тому, Дріскол вирішив добряче від гамселити свого супротивника кулаками. Та у цю битву влізла Іное і створила навколо Чада захисний бар’єр.
Штенріхтер в масці часу не гаяв. Він декілька секунд спостерігав за перебігом поєдинку, та потім кинувся в атаку. Цей квінсі націлився на Інуое, так як бачив у ній потенційно найнебезпечнішого гравця цієї боротьби. Та цього нахабу зупинив Ісіда, який випустив у супротивника з десяток стріл.
- Хіренкуаку. – штенріхтер в масці не став чекати поки супротивник в нього поцілить. Тепер він став використовувати наперед чисто заготовлену оборонну стратегію, але через деякий час зрозумів що краще вигадати щось краще, адже скоро Ісіда поранив хлопця в масці, а саме, він влучив однією з своїх стріл тому по ребрах.
- А ти швидкий. – похвалив штенріхтер Ісіду.
- Напевне тобі вже набридло втікати. Може будеш битися по справжньому? – запитав у супротивника Ісіда.
- Сам напросився. – хлопець в масці активував свій «Хрест Квінсі» і двоє супротивників почали перестрілюватися.
Поки це відбувалося продовжувався бій Дріскола та Чада з Інуое. «Винищувач» знову спробував запустити свого списа по супротивникам, але як і першого разу все зруйнувала Інуое своїм: «Сантен Кессюн». Після цієї техніки дівчини, Чад відразу ж вирішив атакувати свого супротивника. Він виніс уроки з першої атаки і активував El Directo. Ще мить і в Дріскола полетіла величезна енергетична хвиля. Чесно сказати, Дріскол міг використати Хіренкуаку і утекти, але його атакували з таким завзяттям, що він не встигав подумати і відреагувати. Результатом таких зусиль Чада та Інуое стало те, що скоро на тілі «Винищувача» засяяла велетенська рана. Єдиним що було дивним: як Дріскол ще міг стояти на ногах.
- Котен Дзансюн. – вирішила добити свого супротивника Інуое. Та в останню мить перед Дрісколом з’явився аранкар і зупинив атаку дівчини своєю маленькою рукою. Здавалося він просто розвіяв цю техніку, а не відбивав чи перенаправляв її. До того часу цей непомітний хлопчина просто стояв на місці і взагалі не вступав у бій.
- Вибачте мені, але я повинен вас перемогти. – ввічливо сказав аранкав, а потім з’явився позаду Інуое. Це сталося настільки блискавично, що дівчина навіть не встигла нічого зрозуміти. В момент атаки аранкар витягнув з своєї руки довгого, загостреного стержня і спробував завдати дівчині ним серйозної травми. Невідомо чим би це все закінчилося, якби не піксі Інуое. Вони в останню мить промовили заклинання:
- Ситен Косюн. – аранкар влучив у цей щит і його відразу ж відкинуло на декілька десятків метрів назад. Техніка дівчини була ніби дзеркалом, який в момент зіткнення відбивав усі атаки і відбивав їх назад у супротивників.
- З тобою все гаразд? – повернув голову до дівчини Ісіда який в той час боровся з штенріхтером в масці. Хоча, напевне цього не слід було робити. Побачивши як супротивник відвертає погляд, хлопець з респіратором вирішив розпочати свою головну атаку і він використав Ліхт Реген. Ісіда помітив цю атаку з 1200 стріл в останній момент, юнак навіть розгубився, адже до того він знав тільки 2 квінсі які могли її використовувати: Сам Ісіда та його батько. Та юнак швидко взяв себе в руки і також перейшов до використання Ліхт Реген.
- Знаєш, все би добре, але в тебе є один мінус. – сказав хлопець в масці своєму опоненту.
- Який? – поцікавився Ісіда.
- Кількість твоїх стріл рівна 1200, а кількість моїх 1200 і 1. – шквальний вогонь закінчився так само раптово, як і розпочався, але одна стріла на великій швидкості мчалася до Ісіди. Для того щоб її відбити хлопець дістав з – за пазухи Зеле Шнайдера. Цим мечем він легко відбив атаку, але потім, штенріхтер в масці підлетів до нього і заніс своїм мечем над головою. Відповідно з перестрілки квінсі перейшли до бою на мечах.
Аранкар, який нещодавно полетів шкереберть, швидко встав на ноги. Він знову раптово зник і з’явився біля Чада. Тепер аранкар спробував знову вразити супротивника своїм гострим лезом, але Чад виявився спритнішим, хоча тепер і аранкар увернувся від контратаки. Та юнакові трохи не пощастило, несподівано біля нього з’явився Дрізгол і вгатив своїм могутнім кулаком Чада по ребрам. Той зігнувся і сплюнув кров, але далі сталося те, чого штенріхтер не чекав:
- Brazo Izquierda del Diablo – видно супротивник досить сильно розізлив Чада і той використав ще й ліву руку, перетворивши її на білу руку з шипом на плечі.
Удар Чада виявився в 10 разів сильнішим ніж попередні і «Винищувач» нарешті покотився по землі. Хоча радіти було не довго, в атаку пішов аранкав, він витягнув з – за пазухи мечі і спробував ним нанести удар. Чад не відразу побачив цю атаку і тому не встиг. Та на цей раз його врятував Ісіда, який відбив атаку своїм Зеля Шнайдер.
- Давай поміняємося. – сказав він другові.
- Ви ж не думаєте так легко перемогти. Взагалі ця вся битва лише трата вашого часу. – промовив аранкар. Та Ісіда його не слухав і пішов в атаку. В повітрі схрестилися Зеля Шнайдер і невеличкий меч аранкара. Через деякий час Ісіда впевнився що малий користується зброєю набагато краще і скоро аранкар вибив меча з рук квінсі. Та в той же момент Інуое використала Сантен Кессюн і захистала Ісіду від супротивника.
Аранкар вирішив скористатися ситуацією і змінити свою атаку, вірніше перенести її на Інуое. Через якусь мить аранкар з’явився біля дівчини і розкрив свої крила (я зовсім забув, у цього аранкара кістяні крила за спиною). З них на Інуое посипався справжній дощ з гострих кинджалів. Звісно з допомогою Сантен Кессюн дівчина легко захистилася від атаки.
Несподівано позаду аранкара з’явився Ісіда і схопив супротивника за руку, а однією ногою став на спину. Тепер вийшло так, ніби Ісіда намагався зламати руку супротивнику.
- Що ти робиш!? – скрикнула Інуое. Чесно кажучи це дуже вразило квінсі, він не зав що відповісти, але через декілька секунд промовив.
- Він наш ворог, цей аранкав намагався тебе вбити. – сказав Ісіда.
- Він заслуговує на життя, не можна вбивати людей просто через те, що вони тобі не подобаються. – сказала йому Інуое.
- Навіщо ви мене захищаєте? – втрутився в розмову аранкар. «Мені дуже шкода що я проти вас змагаюся, можливо побачившись в іншому місці та в інший час, ми б стали друзями, але зараз, я маю віддати борг квінсі та Хайлібель сама. Я Котейроні і тепер…» - аранкар чогось не доказав, але він швидко викрутився з захвату Ісіди і здійнявся в повітря, там Котейроні відкрив свої крила і на ворогів знову полетіло безліч гострих пелюстків. Саме так, це вже були не мечі, а міні гострі леза (як Сенбонсакура простіше кажучи). Інуое знову використала Сантен Кессюн, але леза були настільки маленькі і їх було настільки багато, що все ж таки деякі з них залишили на тілі дівчини та квінсі велетенські шрами.
- Як ти смієш атакувати моїх друзів?! – потужна енергетична хвиля Чада полетіла на аранкара. Котейроні не встиг ухилитися, атака юнака накрила його з головою і Котейроні боляче врізався в землю. Наступної миті Чад щосили врізав в те місце, куди впав аранкар. В повітря піднявся великий стовп піску і від хвилі яка розійшлася в різні боки усі, на короткий час, втратили можливість бачити.
- Одним пуцвірком менше, одним більше. – жартома промовив Дріскол, та раптом під рукою Чада щось заворушилося.
- Вибачте мені, я не хотів цього робити, але… - голос Котейроні на якусь мить затих, але тільки для того, щоб потім пролунати громом: «Ресурекшіон: Звільни всіх від гріха – Мельхіко.». Від аранкара, в різні сторони рознеслася потужна піщана хвиля яка накрила практично усіх з головою. Коли ж зір знову повернувся до усіх присутніх, то погляди кожного прикипіли до аранкара. Тепер він був в білій броні, з маскою на обличчі, тепер він був не маленьким, беззахисним хлопчиком, а велетенський воїном з просто нереально гігантським тесаком.
- Ну що ж, почнемо.
← Ссылка на предыдущую главу
|
|
Фанфик Добавил: seryo |
Просмотров: 1481
| Рейтинг: 5.0/2 |
|
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
|